Гендер, статевість, шлюб та сімейне життя.

Нещодавно вийшла оновлена версія найпопулярнішої книги Крістофера Веста «Богослів’я тіла для початківців» (Theology of the Body for Beginners). Автор доповнив книгу, яка вперше вийшла у 2004 році, новими темами з огляду на серйозні зміни у культурі ставлення людей до питань гендеру, статевості, шлюбу та сімейного життя.

Автор у своєму блозі подає уривок тексту з нового виданя:
«Коли деякі фарисеї запитували Ісуса про значення шлюбу, то він відповів: «Чи ви не читали, що Той, Хто створив на початку людей, створив їх чоловіком і жінкою?» (Мат. 19:4). Якщо хочемо доказів актуальності цих слів сьогодні, то варто звернути увагу на те, що Facebook нещодавно запропонував перелік з понад п’ятдесяти варіантів гендерної ідентичності на вибір кожному, хто заповнюватиме свій особистий профіль.
 
Після скарг з приводу занадто звужених термінів, таких як: «intersex – гермафродит», «cisgender – біологічна стать співпадає з психологічною статевою ідентичністю», «gender fluid – ідентичність є змінною», «gender nonconforming – стан неприйняття своєї ідентичності», «gender variant – інша гендерна ідентичність»,  «neutrois – нейтральна ідентичність», «non-binary – ідентичність відмінна від традиційної подвійної», «pangender – ідентичність, яка передбачає сексуальний потяг до осіб з будь-якою ідентичністю», «two-spirit – ідентичність, яка передбачає спосіб поведінки як чоловіка, так і жінки» – компанія запропонувала варіант «free-form field – ідентичність особи, яка сумнівається у своїй приналежності до вже існуючих гендерних варіантів ідентичності», а тому претендує на свій унікальний варіант гендеру.
«Ми усвідомлюємо, що деяким людям досить складно ділитись інформацією про свою гендерну ідентичність з іншими», – йдеться у зверненні компанії Facebook щодо різноманіття варіантів гендерної ідентичності, – «тому ми пропонуємо їм перелік, щоб вони могли висловитись у автентичний спосіб».
Що означає заявити про свою «справжню гендерну ідентичність», і виражати її у «автентичний спосіб»? Згідно Христа відповідь можемо віднайти, якщо повернемось до первісного задуму Бога, Який створив людину чоловіком і жінкою перш, ніж плутанина гріха затьмарила його. Тільки таким чином зможемо врятувати термін «гендер» від безумства світу, який втратив зв’язок з дійсністю.
 
Корінь терміну «гендер» – «ген» присутній у багатьох спільнокореневих англомовних словах, таких як: «щедрий, породити, генезис, генетика, генеалогія, потомство, геніталії або статеві органи» – тобто означає «народити». Тому гендер людини ґрунтується на способі, в якій ця особа може брати участь у народженні нового людського життя.
 
На відміну від поширеної світської ідеї про гендер, стать людини не є результатом формування суспільством певної статевої або гендерої ідентичності. Швидше, стать людини визначається за типом статевих органів: чоловічих або жіночих. Хоча сексуальна та феміністська революції ХХ століття були виправданими, оскільки вони кинули виклик певним усталеним ролям, які умовно приписували лише одній або іншій статі.
 
В дійсності існують лише дві незмінні та абсолютно незамінні ролі чоловіка і жінки, які реалізуються у дітонародженні, батьківстві чоловіка й материнстві жінки. Якщо зрозуміємо зв’язок гендеру з дітонародженням, то побачимо, що суспільство, у якому люди позбавлені об’єктивної гендерної ідентичності, приречене на занепад. Дійсно, непошана до Богом встановленого значення гендеру ставить під сумнів майбутнє людського роду.
 
Папа Франциск зауважив, що сьогодні «різні форми гендерної ідеології ... передбачають суспільство без сексуальних відмінностей, тим самим усуваючи антропологічну основу сім’ї. Ця ідеологія ... пропагує особисту ідентичність та емоційну близькість, яка радикально відокремлена від біологічної відмінності між чоловіком і жінкою. Отже, людська ідентичність стає предметом вибору людини, і такий вибір може з часом змінитись. ... Одна справа, вирозуміле ставлення до людської слабкості та складних умов життя, – каже папа Франциск, – а інша, прийняття ідеології, яка намагається придушити невід’ємні аспекти людської реальності. Ми покликані захищати нашу людську природу, а це означає, перш за все, прийняти її, поважати її такою, якою вона була створена [Богом]» (Amoris Laetitia, 56).
Христос закликає нас до такої пошани, пригадуючи про «початок», коли Бог створив людину чоловіком і жінкою (див. Мт. 19: 4).
У цьому контексті виринає неминуче питання щодо людей, які народились з двозначними геніталіями. Хоча такою є болісна реальність нашого світу після гріхопадіння, Іван Павло ІІ все ж зауважує, що кожен «від свого народження належить до однієї з двох статей».
 
Цей факт не суперечить рідкісним випадкам гермафродизму, який найбільше, ніж будь-які інші хвороби чи деформації, конфліктує з людською природою» (Love and Responsibility, p. 47). Іншими словами, аномалія не змінює норму. Ті, хто страждає від цієї аномалії, і всі ті, хто не визначився із своїм гендером, можуть покладати надії не на наукові зусилля з «присвоєння» людині нового гендеру, а на Христа. Аби Він допоміг через дар відкуплення відновити початковий порядок нашої людської природи.
 
Незалежно від чисельного переліку «гендерних ідентичностей», які існують у сучасному світі, вчення Христа є виразним і остаточним: «Той, Хто створив на початку людей, створив їх чоловіком і жінкою?» (Мат. 19:4). Тоді, цитуючи з книги Буття, він додає: «Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї, і стануть обоє одним тілом, тому то немає вже двох, а є одне тіло. Тож, що Бог спарував» – два гендери завдяки факту комплементарності їхніх статевих органів задля дітонародження – «людина хай не розлучає!» (Мт. 19: 4-6).
Переклад: Ігор Леньо
Джерело: Уривок з книги «Theology of the Body from Beginners» (pp. 41-44)
Фото:dynamiccatholic.com