Friends HLILogoHLI Human Life International - Polska
Polski serwis pro-life
Чи можливо прощати? В Швеції, будучи ще дитиною, вона стала жертвою сексуальних зловживань. Після того, як втекла з дому, потрапила в тенета проституції, а далі – алкогольна і наркотична залежність. Сьогодні тисячі людей називають її «Ангелом проституток…» однієї з центральних вулиць Стокгольма, а інколи «Матір’ю Терезою проституток». Це розповідь про Елізе Ліндквіст і про таємницю прощення.
 

Charlotta Smeds / Світлана Духович – Ватикан

Коли її зустрічаєш, відразу виникає запитання: Як це можливо? Як таке можливо, що очі цієї жінки, яка від самого дитинства пережила стільки страждання, випромінюють тільки глибокий мир і радість?Елізе Ліндквіст у віці 80-ти років

Зустріч з Папою

Наша колега з шведської редакції Шарлот Смедс познайомилася з Елізе в Римі, куди вона приїхала, щоб зустріти Папу Франциска наприкінці загальної аудієнції на площі святого Петра. «Я хочу подякувати Святішому Отцеві за його боротьбу проти торгівлі людьми», – сказала тоді вона.

Елізе Ліндквіст під час зустрічі з Папою Франциском
Елізе Ліндквіст під час зустрічі з Папою Франциском

Елізе Ліндквіст того самого віку, що й Папа: обоє народилися 1936 року. Як і він, вона випромінює невтомну енергію, хоча сама – невисокого зросту: 1,5 м. Аби подати руку Святішому Отцеві під час зустрічі з ним, їй було потрібно стати на підвищення огорожі. «Я чув про Вас, – промовив до неї Папа, – те, що Ви робите, – це чудово». Він мав на увазі діяльність Елізе, спрямовану на підтримку й допомогу жінкам, що продають своє тіло на вулицях Стокгольма. Вже понад 20 років вона старається бути для них матір’ю і нагадувати їм, що поза межами вулиці існує життя.

Елізе Ліндквіст в дитинстві
Елізе Ліндквіст в дитинстві

Стражденне дитинство

Елізе Ліндквіст народилась в маленькому шведському селі. Від 5 років сексуальні зловживання стали частиною її щоденного життя. Вона підкреслює, що це не був її батько, а знайомі сім’ї. Налякана дитина підкорялася, бувши переконаною, що всі діти повинні це зносити.

“ Коли хтось мене запрошував до свого дому поїсти, я знала яку ціну повинна буду заплатити, – пригадує Елізе. – Потім мені погрожували, що вб’ють, якщо я комусь розповім про це, і я втікала геть ”

Неймовірні страждання дитини примножувалися ще й через те, що вона не могла довіритися нікому з дорослих: її покинули всі, хто мав би її захистити. Навіть мама відводила погляд в іншу сторону, коли хтось із дорослих чоловіків відводив її в іншу кімнату. Один із вчителів школи під час перерви відпускав дітей надвір, а їй казав: «Елізе, ти залишися».

Батько Елізе був єдиним, хто, іноді, брав її на руки, кажучи: «Моя маленька». Всі інші жорстоко поводилися з нею, вважаючи її «гидкою і нерозумною». Після смерті батька, коли їй було 10 років, життя стало ще нестерпнішим: новий коханець мами був п’яницею і постійно нападав на Елізе. «Одного дня він спрямував на мене дуло рушниці, а я благала його, аби він вистрілив, бо не хотіла жити». Але рушниця не була заряджена й постріл виявився холостим. «Господь хотів, щоб я жила, – додає жінка. – Навіть, якщо тоді я ще не знала про Його існування».

Елізе Ліндквіст в дитинстві
Елізе Ліндквіст в дитинстві

«Яка ти гарна»

В 14 років дівчина втекла з дому і опинилася в місті, де одна добра сім’я почала нею опікуватися. «Коли в перший вечір мама сім’ї роздягнула мене, я подумала, що тут також все буде, як і раніше. Але вона просто роздягнула мене, щоб помити, і зробила це з великою делікатністю».

Перед тим, як продовжити свою розповідь, Елізе на мить зупиняється, її обличчя стає сумнішим. «Те, що сталося зі мною потім, сьогодні стається з тисячами дівчат, – розповідає вона. – Сутенери вміють розпізнавати ідеальних жертв і знають, як їх заманити». У випадку з Елізе це була жінка, яка одного дня підійшла до неї і сказала: «Яка ти гарна…».

“ Це була вродлива жінка. До того часу мені ніхто не говорив, що я гарна, і я вмить піддалася її владі. Заради неї я була готова на все. Я називала її мамою, а вона купувала мені одяг і косметику. Одного дня вона мені сказала, що я повинна працювати для неї, продаючи своє тіло її клієнтам. Мені було 16 років і я підкорилася ”

Елізе не пригадує точно, скільки років працювала на ту жінку. Пам’ятає тільки про те, як це закінчилося: зазнавши дуже жорстокого насилля з боку одного клієнта, вона повернулася до своєї господині й сказала, що більше не може продавати своє тіло. «Мені повезло, – зазначає Елізе. – Тепер, якщо хтось з дівчат відмовляється працювати на вулиці, їх вбивають, а їхнє тіло зникає. Моя господиня відчинила двері і виштовхнула мене на сходи зі словами: “Тобі немає чого більше тут робити”».

Після цього Елізе почала жити як бездомна, шукаючи їжу в смітниках на вулиці. Про тодішні стосунки з чоловіками вона говорить: «Мене приваблювали тільки руйнівні стосунки і я завжди зв’язувалась з жорстокими чоловіками. Розраду я шукала в алкоголі й наркотиках, потрапляючи в дедалі більшу залежність».

Елізе Ліндквіст у віці 80-ти років
Елізе Ліндквіст у віці 80-ти років

Христове світло

Незважаючи на це все, обличчя Елізе випромінює мир і радість. В її страшній розповіді не відчувається ні смутку, ні жалю. «В 1994 мене забрали в реабілітаційний центр, – розповідає вона далі. – Всі мене боялися, бо тільки-но хтось наближався, я відразу розпочинала бійку, а коли наближався хтось із чоловіків, я плювала на нього й обзивала нецензурними словами. Я була сповнена гніву». Елізе розповідає, що поведінка людей в тому центрі виглядала дивною. Спочатку вона навіть думала, що потрапила в лікарню для психічнохворих:

“ Всі так дивно посміхалися… Після певного періоду я почала думати, що ці посмішки спричинені якимось надзвичайними хімічними речовинами, і тому просила їх дати мені тих “таблеток”, які вони приймали ”

Однак, замість таблеток працівники центру приводили її до каплиці і молилися за неї. Сидячи біля них, недовірлива й закрита Елізt спостерігала за ними, не розуміючи, що вони роблять. «Я нічого не знала про Бога й про молитву: для мене церква була місцем смерті». Одного дня сталося те, що Елізе описує як «надприродне втручання»:

“ В мене було тілесне відчуття, ніби я приймаю душ, але це був душ світла і миру. Христос був єдиним, хто міг мене зцілити: мій стан був справді безнадійний. І так сталося. В ту мить я народилася. І коли сьогодні мене запитують скільки мені років, я відповідаю 25: 25 років тому Христос дав мені життя і я навчилася жити в Його любові ”

Не існує зцілення без прощення

Декілька місяців після того випадку, коли Елізе навчилася бачити новими очима, роблячи перші кроки на шляху віри, її духівник сказав їй, що потрібно зробити наступний крок: необхідно простити. «Я знову відреагувала гнівом. Як він міг вимагати, аби я простила зло, яке мені заподіяли так багато людей?». Елізе розповідає, як їй пояснили, що вона ніколи не зцілиться, якщо не простить:

“ Це був тривалий і болючий процес, я постійно ходила до каплиці молитися, згадуючи одне ім’я за іншим. Нарешті, серед всіх людей, яким я простила, прийшла черга до моєї мами, яка не любила мене й не захистила. Я зрозуміла, що вона не була спроможною це зробити, бо сама, в свою чергу, була жертвою ”

Елізе Ліндквіст слухає дівчину, що працює на вулиці
Елізе Ліндквіст слухає дівчину, що працює на вулиці

Ангел проституток

Вже понад 20 років Елізе Ліндквіст використовує свій гіркий досвід для того, аби допомогти іншим жінкам: «Перший раз, коли я вночі вийшла на Мальмшільнадзґотан, найвідомішу вулицю для проституток в Стокгольмі, я зрозуміла, що це було місце, де мені потрібно було діяти».

Її діяльність полягає в тому, що пропонує свою материнську, постійну присутність: вона слухає, обіймає, приносить випити щось гарячого й теплий одяг в холодні зимові ночі.

“ Кожного разу, коли мені вдається врятувати когось з дівчат вулиці, це найкраща для мене винагорода, але моя присутність потрібна, насамперед, для того, аби додавати мужності й приносити розраду, щоб допомогти їм зрозуміти, що існує хтось, хто їх любить, і що вони не самі. Вони називають мене «Мамою». ”

Елізе Ліндквіст роздає теплий одяг
Елізе Ліндквіст роздає теплий одяг

18 жовтня 2016 року, з нагоди Європейського дня проти торгівлі людьми, Елізе запросили виступити в Європейському Парламенті. У своїй промові до євродепутатів вона закликала інституції прийняти конкретні резолюції, які повністю забороняють торгівлю людьми. «Наприкінці свого виступу, – пригадує Елізе, – я сказала, що повернуся, коли мені виповниться 90 років, аби побачити, чи вони виконали взяті на себе зобов’язання». Переходячи після загальної аудієнції через площу святого Петра, наша колега Шарлот запитала співрозмовницю, чому вона шкутильгає:

“ Одного разу, – відповіла вона, – мене зіштовхнули з ескалатора: деяким людям заважає моя присутність поряд з повіями ”

03 липня 2019, 15:22