Захистити святість і гідність подружнього життя!

1. …Коли ми говоримо про Святе Причастя, зокрема про можливість чи неможливість Святого причастя для тих, хто є в стані тяжкого гріха. То це питання є не питанням якогось пастирського методу, це є питання доктрини Церкви, питання католицької віри, питання розуміння, з одного боку, як святості Таїнства подружжя, а з іншого боку, розуміння також святості і змісту Євхаристії як осердя, вершини християнського життя».

2. …ми абсолютно одностайно говоримо про те, що той, хто живе в стані тяжкого гріха, чи ми говоримо про ситуацію розлучених і повторно одружених, чи говоримо про будь-який інший гріх щодо Божих заповідей, навчання Церкви є незмінне – у стані тяжкого гріха до Святого причастя не можна приступати. Чому?

 

Коли Церква каже, що хтось є в стані тяжкого гріха не може бути допущений до Святого причастя, вона цим нікого не дискримінує, нікого не принижує, а навпаки таке навчання Церкви є великою захороною і материнською допомогою таким людям. Бо ми знаємо, згідно навчань святого апостола Павла, що Святе причастя можемо прийняти як на спасіння нашої душі, так і на наш суд або осудження. 

 

Отож, згідно навчання святих апостолів і традиційного вчення Церкви, коли хтось приступає до причастя у стані тяжкого гріха, він ще погіршує свій стан, тому він чинить новий тяжкий гріх святотацтва».

3. Деякі отці говорили про те, що ми абсолютно не відчуваємо себе компетентними навіть радити щось у випадку певних гіпотез зміни доктрини Церкви щодо Святого причастя тих, хто перебуває в стані тяжкого гріха.

Ми абсолютно одностайні в тому, що сьогодні Церква мусить захистити святість і гідність подружнього життя як нерозривного союзу любові між чоловіком і жінкою».

4. Взагалі питання явища гомосексуалізму порушувалося [на Синоді у Ватикані – ред.]. Але отці одразу сказали, що воно немає жодного відношення до питання сім’ї, бо одностатеве життя не можна назвати подружжям. І як би якісь міжнародні лобі не тиснули на Церкву,

Церква ніколи, згідно свого сумління, будучи вірною вченню Святого Письма, не змінить свого навчання на цю тему. Тому деякі отці рішуче висловлювалися про те, що питання гомосексуалізму потрібно вилучити з кінцевого документу, оскільки це питання не має нічого спільного з темою Синоду.

Тобто, покликаннч і роль християнської сім’ї у Церкві і у світі. Питання окремого вчення Церкви про статевість тут абсолютно не на місці.»

5. Дорогі отці, чувайте над християнською родиною. Дуже відповідально приготовляйте молодих подругів до шлюбу, тому що потім життя поставить перед серйозним випробуванням і вашу працю і, зокрема, особисте життя і щастя тих молодих людей».

Чувайте над християнською родиною, зокрема у перших п’ять років її життя. Будьте близьким приятелем і духовним батьком наших молодих подружжів. З особливою увагою ставтеся до тих, хто потерпів велике розчарування і травму розлучення. Чувайте над цими людьми, помагайте їм утвердитися в їхній християнській вірі і знайти світло Божого слова і ласку Духа Святого, аби оздоровитися від ран, які вони зазнали.

6. Я вже неодноразово повторював, що у ХХ столітті християнська родина врятувала і захистила нашу Церкву. А сьогодні нашим святим обов’язком є захистити і врятувати українську християнську родину»

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав також брав участь у Синоді Єпископів Католицької Церкви, який проходив у Ватикані, де головними темами є питання можливості чи неможливості допускати до Святого Причастя тих осіб, які є розлучені і повторно одружені. А відтак – питання відповідального батьківства, як про це говорить енцикліка Папи Павла VI «Humanae vitae».

За матеріалами: Інформаційний ресурс УГКЦ