Про долю дітей із розбитих сімей

 Церква повинна враховувати потреби дітей, коли має справу з розпадом шлюбу. Спрощеного застосування принципів права - не достатньо.

Пропозиції "іспиту совісті", які містяться в цому документі подібні до душпастирської програми запровадженої у Віденській Архідієцезії кілька років тому. Запропоновані у ньому питання в першу чергу стосуються відповідальності за близьких людей, і це повинно бути пріоритетом Церкви.

Кардинал Крістоф Шенборн в інтерв`ю ірландській газеті The Irish Catholic звернув увагу на головні проблеми, які виникають у питанні розбитих сімей. Архиєпископ Відня був гостем конференції у Лімерік, організованої в рамках підготовки до Світової Зустрічі Сімей наступного року.

На його думку, Церква раніше дуже часто зосереджувалася на питаннях сексуальних гріхів і їх шкідливих наслідків, які відбиваються на покинутій стороні і дітях, як із нормальних сімей так і з несакраментальних звязків.

Між тим розведений католик, входячи в нові стосунки, несе відповідальність за всіх осіб, які страждають через наслідки розпаду його шлюбу.

Митрополит столиці Австрії нагадав, що сам походить з розбитої сім`ї, а його батьки розлучилися, коли він був підлітком. Звідси випливає і його чутливість на питання про справедливість в сімейних кризах.

- Потрібно дивитися не тільки на власні потреби, але й піклуватися про інших, - сказав він.

Кардинал Шенборн торкнувся також апостольської адгортації Amoris laetitia і пропонованої там можливості допуску до Євхаристії розлучених і тих хто залишається в нових відносинах.

Пропозиції "іспиту совісті", які містяться в цому документі подібні до душпастирської програми запровадженої у Віденській Архідієцезії кілька років тому. Запропоновані у ньому питання в першу чергу стосуються відповідальності за близьких людей, і це повинно бути пріоритетом Церкви.

- Питання допуску до Таіїнства Святого Причастя можна ставити тільки після вирішення питання відповідальності - додав кардинал Шенборн.