Friends HLILogoHLI Human Life International - Polska
Polski serwis pro-life

Стусові листи до Валентини Попелюх – це “свідчення чистої подружньої любові, для якої не існує відстаней і завад, любові-вірності-поваги.  (Стус.  – С.Б.) знаходить свої, ніде не позичені слова у звертаннях до дружини, слова, що просто-таки фізично випромінюють ніжність, співпереживання”  [14, ІІ,  236].

Це листування відтворює особливе, побожне ставлення до Жінки-Коханої, Друга і Матері.

Моделювання образу коханої за листами Василя Стуса 

https://docplayer.net/43733524-Modelyuvannya-obrazu-kohanoyi-za-listami-vasilya-stusa.html

http://esnuir.eenu.edu.ua/bitstream/123456789/774/1/Modeluwanna%20obrazu%20kohanoi%20Stusa.pdfВасиль Стус з дружиною Валентиною Попелюх та сином Дмитром. Донецьк, 1978 рікЗ моменту виступу у кінотеатрі за ним й слідкували агенти КДБ, він часто їздив з друзями в подорожі, в ці роки він й знайшов свою кохану. 1965 одружився з Валентиною Василівною Попелюх. 15 листопада 1966 у них народився син http://tvoemisto.tv/news/sogodni_den_narodzhennya_vasylya_stusa_10_faktiv_z_zhyttya_pysmennyka_75434.html

"Як пережили ті роки?
— Як уві сні. Думала: “О, це вже скоро скінчиться”. Коли вперше приїхала на побачення до Василя, думала: “Цього бути не може. Василь — за ґратами! Абсолютно позитивний чоловік. Це сон”. Коли мене викликали до КДБ, казали: “От він такий-сякий…” Кажу: “Що ж він зробив? За що?”
— У цій ситуації хто кого підтримував: Ви його чи він Вас?
— Думаю, що він мене підтримував. Як його не стало — наче світ змінився. Одразу прийшла самотність…"

http://slovoprosvity.org/2008/01/13/37-old/

Я особисто була на перепохованні . https://www.radiosvoboda.org/a/photo-unikalni-photo-stusa-lytvyna-tykhoho/29608417.html

 

 

А от громадському діячеві Володимирові Шовкошитному, одному зі співорганізаторів перепоховання Стуса, Литвина та Тихого, тоді говорити не дуже хотілося. «На велелюдному жалобному мітингу на Байковому кладовищі промовляли колишні соратники героїв, я не говорив, розумів: починається політика. Не дуже й хотів говорити… Відчував, що й сам Стус переходить у нову якість – він стає символом незламності українського духу, взірцем жертовного служіння нації, Батьківщині та власному сумлінню. Промовці запалювали серця – чи то людські, чи то свої, – а люди стояли над могилами, в які зараз мали опустити три труни, і кожен думав про своє», – пригадував він

Біля червоного корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка – навпроти пам'ятника Кобзареві

We use cookies

We use cookies on our website. Some of them are essential for the operation of the site, while others help us to improve this site and the user experience (tracking cookies). You can decide for yourself whether you want to allow cookies or not. Please note that if you reject them, you may not be able to use all the functionalities of the site.