Friends HLILogoHLI Human Life International - Polska
Polski serwis pro-life

Стусові листи до Валентини Попелюх – це “свідчення чистої подружньої любові, для якої не існує відстаней і завад, любові-вірності-поваги.  (Стус.  – С.Б.) знаходить свої, ніде не позичені слова у звертаннях до дружини, слова, що просто-таки фізично випромінюють ніжність, співпереживання”  [14, ІІ,  236].

Це листування відтворює особливе, побожне ставлення до Жінки-Коханої, Друга і Матері.

Моделювання образу коханої за листами Василя Стуса 

https://docplayer.net/43733524-Modelyuvannya-obrazu-kohanoyi-za-listami-vasilya-stusa.html

http://esnuir.eenu.edu.ua/bitstream/123456789/774/1/Modeluwanna%20obrazu%20kohanoi%20Stusa.pdfВасиль Стус з дружиною Валентиною Попелюх та сином Дмитром. Донецьк, 1978 рікЗ моменту виступу у кінотеатрі за ним й слідкували агенти КДБ, він часто їздив з друзями в подорожі, в ці роки він й знайшов свою кохану. 1965 одружився з Валентиною Василівною Попелюх. 15 листопада 1966 у них народився син http://tvoemisto.tv/news/sogodni_den_narodzhennya_vasylya_stusa_10_faktiv_z_zhyttya_pysmennyka_75434.html

"Як пережили ті роки?
— Як уві сні. Думала: “О, це вже скоро скінчиться”. Коли вперше приїхала на побачення до Василя, думала: “Цього бути не може. Василь — за ґратами! Абсолютно позитивний чоловік. Це сон”. Коли мене викликали до КДБ, казали: “От він такий-сякий…” Кажу: “Що ж він зробив? За що?”
— У цій ситуації хто кого підтримував: Ви його чи він Вас?
— Думаю, що він мене підтримував. Як його не стало — наче світ змінився. Одразу прийшла самотність…"

http://slovoprosvity.org/2008/01/13/37-old/

Я особисто була на перепохованні . https://www.radiosvoboda.org/a/photo-unikalni-photo-stusa-lytvyna-tykhoho/29608417.html

 

 

А от громадському діячеві Володимирові Шовкошитному, одному зі співорганізаторів перепоховання Стуса, Литвина та Тихого, тоді говорити не дуже хотілося. «На велелюдному жалобному мітингу на Байковому кладовищі промовляли колишні соратники героїв, я не говорив, розумів: починається політика. Не дуже й хотів говорити… Відчував, що й сам Стус переходить у нову якість – він стає символом незламності українського духу, взірцем жертовного служіння нації, Батьківщині та власному сумлінню. Промовці запалювали серця – чи то людські, чи то свої, – а люди стояли над могилами, в які зараз мали опустити три труни, і кожен думав про своє», – пригадував він

Біля червоного корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка – навпроти пам'ятника Кобзареві