Friends HLILogoHLI Human Life International - Polska
Polski serwis pro-life

Основний Закон України декларує, що сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. З цього слідує, що держава зобов’язана приймати активну участь у попередженні, відверненні та захисті прав сім’ї у разі виявлення будь-яких загроз її існування. І якщо проведення ЛГБТ заходів, та і взагалі існування цього руху в цілому завдає шкоди інститут сім’ї та негативно впливає на психічний розвиток дітей, то такі заходи та рухи мають бути заборонені на державному рівні

24 грудня 2019 року на сайті Рівненської міської ради з’явився проект рішення про заборону проведення на території м. Рівне маршів представників ЛГБТ спільнот. Це рішення викликало обурення ЛГБТ спільноти, а також інших «ліволіберальних» представників, що живуть на західних грантах або піддались впливу цих організацій.

Як слідує з документу Рівненська міська рада керувалась положеннями Конституції України, Загальної декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права та Сімейним кодексом України, закон України «Про охорону дитинства». Ці законодавчі акти говорять про те, що сім’я є природним і основним осередком суспільства та має право на захист з боку суспільства і держави.

На думку авторів рішення проведення публічних ЛГБТ кампаній і заходів складають загрозу інституту сім’ї як складовій стратегії національної безпеки України, дискредитують сімейні цінності, містять елементи сексуального чи еротичного характеру («марші рівності», «прайди», «гей-паради», «фестивалі квір-культури» тощо) та є такими, що можуть завдати шкоди моральному благополуччю дітей. [3]

Саме з метою унеможливити руйнівний вплив девіантної статевої поведінки на інститут сім’ї та дітей Рівненська міська рада відкрито заявила про наміри звернутись до суду із забороною таких заходів у разі надходження повідомлення про їх підготовку у місті.

Представники грантових організацій заявили, що таке рішення є юридичним фарсом, грубим порушенням прав людини та дискримінує людей за ознакою сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності.

Але чи насправді рішення Рівненської міської ради порушує права людей?

Основний Закон України декларує, що сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. З цього слідує, що держава зобов’язана приймати активну участь у попередженні, відверненні та захисті прав сім’ї у разі виявлення будь-яких загроз її існування. І якщо проведення ЛГБТ заходів, та і взагалі існування цього руху в цілому завдає шкоди інститут сім’ї та негативно впливає на психічний розвиток дітей, то такі заходи та рухи мають бути заборонені на державному рівні.

Права людини прописані у Конституції України, а також низці міжнародних актів, які ратифіковано Верховною Радою України. У кожному з них відсутнє таке право людини як пропагування девіантної статевої поведінки чи «боротьба» за права, яких не існує. Проведення публічних ЛГБТ заходів насправді не мають на меті захист членів українського суспільства, а лише спрямовані на зміну соціальної норми! Відтак твердження, що заборона проведення ЛГБТ заходів порушує чиїсь права є безпідставним.

Як проведення публічних заходів, так і насичення інформаційного простору даними про ЛГБТ, дійсно шкодить інституту сім’ї та особливо – дітям. Це пов’язано із особливостями перебігу психосексуального розвитку особистості. Психосексуальний розвиток дитини складається з умовних трьох етапів:

1 етап: 1,5(3)-5(7) р. – формується статева ідентичність дитини (усвідомлення я хлопчик чи я дівчинка);

2 етап: 5(7)-10(12) р. – закладаються стереотипи статеворольової поведінки (як повинна вести себе у суспільстві жінка, а як чоловік);

3 етап:  10(12)-16(24) р. – формування психосексуальних орієнтацій (залежить від перебігу попередніх стадій). Саме в цей період активно формується психосексуальна орієнтація людини. [2]

Нормальне проходження кожного з етапів психосексуального розвитку є запорукою майбутнього здоров’я дорослої людини!

Пропаганда ЛГБТ – тобто вибіркова подача інформації, спрямована на формування позитивного ставлення, прямо впливає на психосексуальний розвиток дітей та молоді в бік позитивного сприйняття девіантних форм статевої поведінки.

Відсутність у переліку психічних хвороб гомосексуальності не є аргументом, що такий стан є нормальним та здоровим для дорослої людини.

«У 1973 році політичним, а не науковим  рішенням відбулась депатологізація гомосексуалізму та виключення його із переліку психічних захворювань.

«…Гомосексуалізм на справді є захворюванням. Гомосексуаліст – це індивід з  порушенням емоційної сфери, який не здатний до формування нормальних гетеросексуальних відносин … Деякі гомосексуалісти вийшли за рамки чисто захисної позиції та стверджують, що таке відхилення являє собою бажаний, благородний та кращий спосіб життя».

В 1978 році було проведене опитування серед десяти тисяч американських психіатрів, членів АПА. 68% з них назвали гомосексуальність патологією. Цікаво, що і в 2003 році результати міжнародного опитування психіатрів щодо їх відношення до гомосексуалізму, так само засвідчили, що більшість психіатрів розглядає гомосексуалізм  як девіантну поведінку, хоча він і був виключений з переліку психічних розладів.

З цього приводу дуже слушно висловлюється український психіатр В. Пахмурний: «коли я бачу, що людина гомосексуальна, то я починаю за цим фасадом шукати якісь інші психічні порушення. Але я не маю права користуватися такою термінологією — я зобов’язаний говорити, що це людина з нетрадиційною сексуальною орієнтацією. І не дай бог мені допустити якусь лексичну вільність» [1].

Таким чином, рішення Рівненської міської ради відповідає законодавству України в сфері захисту прав сім’ї та дитинства, а відтак не порушує прав людини.

Список використаної літератури:

  1. Кочарян Г. С. Історія депатологізації гомосексуалізму [Електронний ресурс] / Г. С. Кочарян – Режим доступу до ресурсу:https://sexology.org.ua/istoriya-depatologizacii-gomoseksualizmu/;
  2. Федорець С. Б. Статеве виховання і психосексуальний розвиток дитини [Електронний ресурс] / С. Б. Федорець – Режим доступу до ресурсу: https://sexology.org.ua/stateve-vihovannya-i-psihoseksualnij-rozvitok-ditini/;
  3. Проект рішення рівненської міської ради Про заборону проведення на території м. Рівне маршів представників ЛГБТ спільнот [Електронний ресурс]. – 2019. – Режим доступу до ресурсу:http://www.city-adm.rv.ua/PublicServicesAPI/api/file-attachment/downloadfile/6813/true;
  4. Проект рішення рівненської міської ради Про заборону проведення на території м. Рівне маршів представників ЛГБТ спільнот [Електронний ресурс]. – 2019. – Режим доступу до ресурсу:http://www.city-adm.rv.ua/PublicServicesAPI/api/file-attachment/downloadfile/6813/true;
  5. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод [Електронний ресурс]. – 1948. – Режим доступу до ресурсу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004;
  6. Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» [Електронний ресурс]. – 2013. – Режим доступу до ресурсу: https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5207-17;
  7. Сімейний кодекс України [Електронний ресурс]. – 2002. – Режим доступу до ресурсу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14;
  8. Конвенція про права дитини [Електронний ресурс]. – 1989. – Режим доступу до ресурсу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021;

 

Автор: Євгенія Колько  — адвокат

We use cookies

We use cookies on our website. Some of them are essential for the operation of the site, while others help us to improve this site and the user experience (tracking cookies). You can decide for yourself whether you want to allow cookies or not. Please note that if you reject them, you may not be able to use all the functionalities of the site.