Friends HLILogoHLI Human Life International - Polska
Polski serwis pro-life

У періоді карантину реколектант вбачає і можливість загартуватися і приготуватися до чогось нового. «Цей час є часом, аби кожен навчився організовувати свій час – не весь час для роботи, але знаходити час подивитися один одному в очі. Час усвідомити, що є Хтось, Хто єднає нашу сім’ю, Хто дорожить нею, Хто її любить. І цей Хтось – Господь».

У своїй четвертій реколекційній науці о. Андрій Нагірняк запропонував слухачам поглянути на наші домівки як на місце зустрічі із Богом і місце об’явлення Церкви як спільноти вірних. Священник вказав на можливості, які період карантину несе для християнських сімей, та запропонував заглянути у майбутнє, яке настане після «цього дивного періоду». Науку, традиційно, було виголошено після Молебню до Богородиці, який сьогодні відслужив Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав.

Науку о. Андрій розпочав із пояснення, чому ми називаємо наші храми «церквами»: «Бо у них видимо являється Церква як спільнота вірних». Проте Церква, за словами реколектанта, не обмежується стінами храму. Колись храми рятували від навали чужинців, вони ставали місцями сховку і в часи Революцій гідності. Нині храми не є прихистком від вірусу, багато храмів є закриті, серед них і базиліка Святого Петра у Римі. Нині ковчегом, який спасає від небезпеки, є наша домівка. І саме вона, на думку священника, має стати місцем зустрічі людини з Богом, місцем об’явлення Церкви, адже, як писав апостол Павло, Божим храмом, Божою будівлею є людина, спільнота вірних.

Отець Андрій зауважив, що часом людям нелегко зрозуміти Божий задум, хоча інколи так мало треба для спасіння – залишитися вдома: «Чимало побожних людей переймаються, кажучи, що дуже хотіли б прийти до храму. Багато із нас у цей час запитує себе: Як перебути найближчі місяці без храму? Як пережити Пасху?» Проте священник пригадав, що за часів підпілля ми вже переживали цей досвід: «Наші домівки ставали храмами. Чи питали людей, які їхали на заслання, як вони роками будуть там без храмів?» Подібний досвід переживали і українці за кордоном, дуже часто не маючи нагоди відвідати храм УГКЦ.

За словами реколектанта, метою посту є очікування, плекання надії, зосередження на тому, що ми очікуємо. «Зараз час приготовляти своє серце. Зараз є час зрозуміти, що Церква є не лише храмом, але містичним Тілом Христовим. І кожен через молитовне зосередження у власному серці та молитву в сімейному колі долучається до цього Тіла», – сказав священник.

Бути в хаті – це боягузтво чи відповідальність? Чи мила Богові наша спільна із родиною молитва у домашній Церкві? Роздумуючи над цими запитаннями, о. Андрій Нагірняк сказав, що карантин є нагодою для кожної сім’ї бути домашньою Церквою, нагодою проаналізувати, на чому побудована наша сім’я – на камені чи піску?

Продовжуючи науку, священник застановився над можливостями, які «цей дивний час» несе для християнського подружжя. «Подружнє життя, за словами Йоана Золотоустого, є іконою Церкви, малою Церквою. У сім’ї також здійснюється дане у хрещенні кожному священство – через служіння, відречення, дарування любові. У родині батьки є для дітей першими вісниками віри. У цей час карантину маємо також нагоду по-новому подивитися на заповідь пошани до батьків. Не лише діти, але і самі батьки, які покликані бути іконою Небесного Батька. Чи я не спотворюю цієї ікони? Чи свідчу своєю присутністю присутність, любов і турботу Бога?.. Зараз ми особливо покликані до жертовної любові».

У періоді карантину реколектант вбачає і можливість загартуватися і приготуватися до чогось нового. «Цей час є часом, аби кожен навчився організовувати свій час – не весь час для роботи, але знаходити час подивитися один одному в очі. Час усвідомити, що є Хтось, Хто єднає нашу сім’ю, Хто дорожить нею, Хто її любить. І цей Хтось – Господь».

Далі о. Андрій закликав слухачів, особливо тих, які слухають ці реколекційні науки із власних домівок, збиратися усією сім’єю вдома у неділю, щоби святкувати домашню Літургію (або за допомогою трансляції, або молитвою з читанням Святого Письма протягом години). А також пригадав, що у цей час у порожньому храмі священник молиться на Літургії св. Василія Великого «за тих, хто з оправданих причин є відсутній». «Наша родинна молитва стає молитвою Церкви, таїнственно являючи містичне Тіло Христа», – запевнив священник.

На завершення четвертої реколекційної науки о. Андрій Нагірняк знову пригадав про баланс, який дозволяє не впадати у крайнощі. Вірус, за його словами, пройде, і ми, як Лот, Авраам, ізраїльський народ, апостоли, будемо покликані вийти із наших домівок і йти у світ. «Подумаймо про те, як ми знову вийдемо на вулиці, обіймемо один одного. Подумаймо, що наша праця є благословенням, що все те, що ми вважали даністю, є безцінним даром. Подумаймо про те, як ми повернемося у храми, прославляючи Бога і єднаючись із Ним у Євхаристії», – сказав реколектант.

Нагадуємо, що кожного дня у Патріаршому соборі Воскресіння Христового в Києві відбувається спільна молитва за відступлення пандемії коронавірусу, за недужих, за медичних працівників, за усе людство. Опісля – реколекційна наука. Від понеділка до п’ятниці о 12.00 служать Молебень за недужих, а у суботу і неділю за подолання пандемії моляться під час Божественних Літургій. «Живе телебачення» здійснює прямі трансляції молебнів задля уможливлення участі у молитві усіх охочих. Прямий ефір можна переглянути з понеділка по п’ятницю о 12:00 на каналі «Живого ТБ» в мережі YouTube або сторінці «Живого ТБ» у Facebook.

 

Більше : https://ugcc.kiev.ua/blog/karantyn-ie-nahodoiu-dlia-kozhnoi-sim-i-buty-domashn-oiu-tserkvoiu-chetverta-rekolektsiyna-nauka/

http://pcc.ugcc.org.ua/?p=15524

 

 

Департамент інформації УГКЦ

We use cookies

We use cookies on our website. Some of them are essential for the operation of the site, while others help us to improve this site and the user experience (tracking cookies). You can decide for yourself whether you want to allow cookies or not. Please note that if you reject them, you may not be able to use all the functionalities of the site.