Friends HLILogoHLI Human Life International - Polska
Polski serwis pro-life

Конгрегація віровчення видала офіційну заяву, в якій підтвердила неможливість будь-якого сакраментального благословення одностатевих пар. Нижче подано повний текст документа, що виданий Конгрегацією 22 лютого 2021 року і опублікований 15 березня 2021 року. Responsum Конгрегації віровчення на dubium стосовно благословення союзів осіб однієї статі НА НАДАНЕ ЗАПИТАННЯ: чи має Церква владу благословляти союзи осіб однієї статі? ВІДПОВІДЬ: негативна.

Роз’яснювальна записка У деяких церковних колах висуваються плани та пропозиції стосовно вділення благословень союзам осіб однієї статі. Такі проєкти нерідко мотивовані щирим бажанням вітати й супроводжувати гомосексуалістів, яким пропонуються шляхи зростання у вірі, «щоб ті, хто виявляє гомосексуальну орієнтацію, могли отримувати допомогу, необхідну їм для розуміння та повноцінного виконання Божої волі у їхньому житті»

[1]. У такий спосіб слухання Божого слова, молитва, участь у церковних літургійних діях та прояви милосердя можуть зіграти важливу роль у підтримці зобов’язань читати свою власну історію та дотримуватися свободи і відповідальності за дане хрещенням покликання, бо «Бог любить кожну людину, і Церква робить те саме»

[2], відкидаючи будь-яку несправедливу дискримінацію. Серед літургійних дій Церкви особливе значення мають сакраменталії — «це священні знаки, що нагадують Таїнства; вони вказують на наслідки, передусім духовного характеру, що досягаються через заступництво Церкви. За їхньою допомогою люди отримують головний сакраментальний ефект і можливість освячувати різні випадки їхнього життя»

[3]. Катехизм Католицької Церкви вказує, що «сакраменталії не дають благодаті Святого Духа так, як це роблять Таїнства, але завдяки молитві Церкви вони готують нас до отримання благодаті і налаштовують на співпрацю з нею» (ККЦ, 1670). Благословення належить до категорії сакраменталій, за допомогою яких Церква «закликає нас славити Бога, заохочує благати Його про заступництво і закликає шукати Його милості через святість власного життя»

[4]. Крім того, «встановлені як своєрідна імітація Таїнств, благословення є знаками передусім духовних наслідків, що досягаються завдяки заступництву Церкви»

[5]. Отже, коли благословення стосується певних людських стосунків, то для того, щоб відповідати природі сакраменталій, крім правильного наміру учасників, необхідно також, щоб те, що благословляється, було об’єктивно та позитивно впорядкованим для прийняття і вираження благодаті, згідно з Божим задумом, записаним у створеному світі, та уповні об’явленим Господом Христом. Тому лише ті реалії, які самі по собі покликані служити цим цілям, відповідають суті благословення, яке дарує Церква. З цієї причини заборонено вділяти благословення стосункам або партнерствам, навіть стабільним, які передбачають сексуальну активність поза шлюбом (тобто поза нерозривним союзом чоловіка та жінки, відкритим до передачі життя), як це відбувається у випадку союзів між особами тієї ж самої статі

[6]. Наявність у таких союзах позитивних елементів, які самі по собі можуть бути ціновані й похвальні, не може виправдати ці стосунки і зробити їх законними об’єктами церковного благословення, оскільки ці позитивні елементи існують у контексті союзу, не впорядкованого згідно з планом Творця. Крім того, оскільки благословення осіб перебувають у зв’язку з Таїнствами, то благословення гомосексуальних союзів не можна вважати законними. Це пов’язано з тим, що вони [благословення] становлять певну імітацію або аналог шлюбного благословення

[7], яке отримують чоловіки та жінки, пов’язані Таїнством шлюбу, тоді як насправді «немає жодних підстав вважати гомосексуальні союзи подібними або навіть віддалено наближеними до Божого плану, який стосується шлюбу та сім’ї»

[8]. Тому заява про незаконність благословення союзів між особами однієї статі не є і не може бути формою несправедливої дискримінації, а є радше нагадуванням про істинність літургійного обряду та саму природу Таїнства, як її розуміє Церква. Християнська спільнота та її пастирі покликані з повагою та чуйністю приймати осіб із гомосексуальними нахилами і знати, як знайти найбільш ефективні способи проголошувати їм Євангеліє у його повноті, згідно з церковним ученням. Водночас вони повинні визнати справжню близькість Церкви, яка молиться за них, супроводжує їх та поділяє їхню подорож християнської віри

[9], і приймати її вчення зі щирістю й відкритістю. Відповідь на запропоновану dubium не виключає благословень, наданих окремим особам із гомосексуальними нахилами

[10], які виявляють бажання жити у вірності об’явленому Божому плану, як це пропонує церковне вчення. Вона радше оголошує незаконною будь-яку форму благословення, що визнає їхні союзи. Благословення у таких випадках насправді не виявляло б наміру провадити таких осіб до захисту й допомоги Божої у згаданому вище значенні, але натомість схвалювало б і заохочувало їх до такого вибору та способу життя, який не може бути визнаний об’єктивно впорядкованим згідно з об’явленим планом Божим

[11]. У той самий час Церква нагадує, що сам Бог не перестає благословляти кожного зі своїх дітей-паломників у цьому світі, оскільки «ми важливіші для Бога, ніж усі гріхи, які ми можемо скоїти»

[12]. Але Він не благословляє і не може благословляти гріх: Він благословляє грішну людину, щоб вона могла визнати, що є частиною Його плану любові, і дозволити Йому змінити себе. Він насправді «приймає нас такими, якими ми є, але ніколи не залишає такими, якими ми є»

[13]. З вищезазначених причин Церква не має і не може мати влади благословляти союзи осіб однієї статі у тому сенсі, який передбачено вище. Верховний Понтифік Франциск під час аудієнції, призначеної секретареві цієї Конгрегації, що підписався нижче, був проінформований і дав свою згоду на публікацію цього Responsum ad dubium із доданою Роз’яснювальною запискою. Рим, 22 лютого 2021 року, у свято Престолу Святого Апостола Петра. Кардинал Луїс Ладарія, префект Архієпископ Джакомо Моранді, секретар.

[1] Папа Франциск, Апостольська адгортація Amoris Laetitia, 250.

[2] Синод єпископів, Остаточний документ XV звичайної генеральної асамблеї, 150.

[3] Другий Ватиканський Вселенський Собор, Конституція про святу літургію Sacrosanctum Concilium, 60.

[4] RITUALE ROMANUM ex Decreto Sacrosancti Oecumenici Concilii Vaticani II instauratum auctoritate Ioannis Pauli PP. Il promulgatum, De bendictionibus, Praenotanda Generalia, n.9. [5] Там само, n. 10. [6] Катехизм Католицької Церкви, 2357.

[7] Благословення подружжя, власне, посилається на розповідь про сотворіння, в якій Боже благословення чоловіка та жінки пов’язане з їх плідним союзом (Бут 1:28) та взаємодоповнюваністю (Бут 2, 18-24).

[8] Папа Франциск, апостольська адгортація Amoris Laetitia, 251. [9] пор.Конгрегація віровчення, лист “Homosexualitatis problema” щодо пастирської опіки над гомосексуальними особами, 15.

[10] De benedictionibus власне подає довгий список ситуацій, в яких закликається благословення Господнє. [11] Конгрегація віровчення, Letter Homosexualitatis problema On the Pastoral Care of Homosexual Persons, 7

[12] Папа Франциск, Загальна аудієнція 2го грудня, 2020, катехеза про молитву, благословення. [13] Там само.

Переклад CREDO за: Vatican.va


Джерело: CREDO: https://credo.pro/2021/03/286333

We use cookies

We use cookies on our website. Some of them are essential for the operation of the site, while others help us to improve this site and the user experience (tracking cookies). You can decide for yourself whether you want to allow cookies or not. Please note that if you reject them, you may not be able to use all the functionalities of the site.