Friends HLILogoHLI Human Life International - Polska
Polski serwis pro-life
День втраченої дитини (або ж День пам’яті ненароджених та померлих дітей) відзначається у Західній Європі та США майже 30 років.
 2020 рік  до молитовного вшанування цього дня долучається й Українська Греко-Католицька Церква. (https://synod.ugcc.ua/data/15-zhovtnya-den-vtrachenoy-dytyny-4219/)
 
У Польщі такий День на офіційному рівні встановили 2005 року. Натомість в Україні останні кілька років подібні зустрічі та заходи набувають все більшого поширення.
 
Шана дитині, яка не змогла прийти на цей світ. Як це відбувається в Польщі? Якщо малюк, з різних причин, «завмер» в утробі, важливе і дуже потрібне співчуття та підтримка медичного персоналу. Перед проведенням необхідних медичних процедур (видалення загиблого ембріону з порожнини матки, якщо це не відбулось природним шляхом) у батьків запитують чи мають бажання зробити генетичні аналізи цієї дитини.Навіть якщо це декілька тижнів вагітності. В результаті дослідження можна дізнатися причину, яка спровокувала викидень.
 
Лікарня надає перелік лабораторій в кожному місті. Подружжя вибирає лабораторію, яка буде проводити обстеження.
 
За декілька днів лабораторія вже повідомляє стать дитини та дає довідку для РАЦСу. Рештки дитини передаються знову в лікарню. Батьки в РАЦСі реєструють дитину (ПІБ, дата смерті) та отримують Свідоцтво про народження мертвої дитини. Обов’язково потрібно звернутися в похоронне бюро, бо тільки в присутності працівника бюро батькам видадуть тіло дитинки. В лікарні дитину у відповідній ємності, загорнутій в покрівце кладуть в маленьку труну.Może być zdjęciem przedstawiającym na świeżym powietrzu i pomnik
 
Зазвичай батьки завозять її до церкви а потім разом зі священником на цвинтар, де і ховають дитинку. За наявності Свідоцтва про народження мертвої дитини та необхідних документів про поховання, матерям, які працюють, надається, оплачувана державою, 8-ми тижнева відпустка. Окрім того держава додатково надає фінансову допомогу на поховання дитини в розмірі 4000 злотих (1000 $). Дитина, яка помирає в лоні матері заслуговує на повагу, любов і пам’ять.
 
15 жовтня – День втраченої дитини. Пам’ятаймо про них в своїх молитвах!
Джерело:  Геня Самборська
 
 

 

День втраченої дитини (або ж День пам’яті ненароджених та померлих дітей) відзначається у Західній Європі та США майже 30 років. Цьогоріч до молитовного вшанування цього дня долучається й Українська Греко-Католицька Церква.

Чому саме 15 жовтня?

По-перше, бо одну з 6 дітей Робін втратила саме 15 жовтня, а по-друге — вагітність від 1 січня триває саме до половини жовтня.

Цей День встановлений з думкою про батьків та близьких осіб дитини. Це не лише особливий день пам’яті, а й також через спільні зустрічі та молебні можливість підтримати та об’єднати тих, хто переживає важку втрату. За тих дітей, які не побачили цей світ (внаслідок смерті у лоні матері, викидню, мертвонародження) можемо заносити спільні та індивідуальні молитви.

Ми, як християни, віримо, що смерть не є фінішем нашого шляху. Як пише Папа Франциск у «Amoris Laetitia»: «Наші близькі не зникли у темряві пустки: надія переконує нас, що вони — у добрих і сильних руках Бога».

Запрошуємо взяти участь у зустрічах з нагоди Дня втраченої дитини у вашій парафії, або ж помолитись приватно.

Молитва батьків за померлу дитину

Милосердний Отче, Ісус, помираючи на хресті, дав нам Марію за Матір. Просимо Тебе, нехай огорне Вона материнською опікою нашу померлу дитину. Маріє, прийми її з такою ж великою любов’ю, з якою Ти прийняла свого улюбленого Сина Ісуса Христа в день Благовіщення, а в день Його смерті — віддала Небесному Отцеві. Нехай Твоє материнське серце піклується про неї так, як жодній земній матері це не під силу. Святий Йосифе, опікуйся нашою дитиною на небі, як ти опікувався Ісусом на землі.

Покірно благаємо Тебе, всемогутній Боже, нехай Ангел-Хранитель нашої дитини, її опікун під час земного паломництва, приведе її перед Твоє обличчя, щоб вона перебувала у Твоїй радості, світлі та мирі.

Ми також просимо Тебе за нас. Зціли в нас усе, що потребує зцілення — Ти бачиш наш біль, тугу, нерозуміння та сумніви. Наповни наші серця любов’ю та миром. Нехай любов до нашої дитини допомагає нам берегти пам’ять про неї впродовж усього життя і з надією очікувати на зустріч у вічній радості неба. Через Христа, Господа нашого. Амінь. (з молитовника «Щоденно з Богом»)

У 1988 році Робін Беар, яка шість разів під час вагітності втратила дитину, звернула увагу на проблеми та стан батьків у цій драматичній ситуації. У Польщі такий День на офіційному рівні встановили 2005 року. Натомість в Україні останні кілька років подібні зустрічі та заходи набувають все більшого поширення.