Українська (Україна) 
Русский (Россия) 
Polski (PL) 
English (United Kingdom) 
Тиждень тому Папа Римський Франциск призначив на п'ятирічний термінчленом Папської Академії Життя, економістку Маріана Маццукато (Marianę Mazzucato), яка є декларованою атеїсткою та прихильницею абортів, до того ж публічно висловлює свою точку зору з цього приводу.
Згадане рішення було зустрінуте багатьма критичними голосами серед pro-life середовищ по всьому світу, але, схоже, вони не могли щось змінити.
Тим часом ЗМІ встановили, що серед нових номінантів Франциска до Папської Академії Життя є ще одна прихильниця абортів - колишня міністр охорони здоров'я Ботсвани та офіційна представниця Всесвітньої організації охорони здоров'я доктор Шейла Дінотше Тлоу. Catholic (Sheila Dinotshe Tlou) Портал зібрав та опублікував деякі її дописи в Інтернеті.
У них вона представлена як противник незаконних абортів, які небезпечні для здоров'я та життя жінки, а тому закликає до легальних абортів, щоб запобігти цій загрозі. У своїх промовах вона часто вживає фразу доступ до опіки та права у сфері сексуального та репродуктивного здоров’я для всіх, що новомовою агентств ООН означає доступ до контрацепції та абортів за бажанням.
Еволюція Папської Академії Життя
Нещодавні призначення до Папської Академії Життя слід розглядати в контексті еволюції, яку переживає ця інституція. Вона була заснована у лютому 1994 року Іваном Павлом ІІ для сприяння та захисту людського життя від зачаття до природної смерті, а також для формування культури життя.
Перелом в її історії стався в жовтні 2016 року, коли Франциск дав органу новий статут.
Відтоді члени Академії більше не повинні бути католиками (обираються без будь-якої релігійної дискримінації), а також складати клятву Lejeune’a, тобто обітницю, в якій вони зобов’язуються захищати гідність кожної людини від зачаття до наткральної смерті.
Наприкінці 2016 року всі члени Папської Академії Життя втратили свої посади, навіть якщо були покликані до неї довічно. Серед звільнених були переважно люди, відомі своєю прихильністю до початкової програмної лінії закладу, як-от, наприклад, кардинал Карло Каффарра, кардинал Віллем Ейк, кардинал Еліо Сгреччіа, професор Йозеф Зайферт, професор Роберт Шпеман і професор Вольфганг Вальдштайн. Архієпископ Вінченцо Палья, призначений Франциском президентом Академії, почав запроваджувати нові ордени. Раніше в Італії він здобув популярність завдяки величезній гомосексуальній фресці, яку він намалював у своєму соборі в Терні, на якій він сам увічений напівголим у гомоеротичних обіймах з іншим голим чоловіком.
У 2017 році до Академії було призначено нових членів терміном на п’ять років. Їхні призначення вже тоді викликали суперечки, оскільки деякі з них заперечували моральне вчення Церкви, наприклад, у сфері контрацепції, і навіть англіканець був серед них за легалізацію абортів. Отже, нинішні кадрові рішення є частиною процесу трансформації вищезгаданої установи. Цікаво, яким буде наступний крок у цій еволюції?
Джерело: WPolityce, art. Grzegorza Górnego
Редагування та переклад власні