Битва календарів: чому в Україні дві дати святкування Різдва

Кількасотрічний конфлікт православної церкви з католицькою змусив частину вірян жити за календарем, що відстає від астрономічного на кілька днів: кожні 128 років додається різниця в один день.

Тепер, коли Україна намагається максимально інтегруватися в західний світ і відмовитися від усього спільного з агресивним північним сусідом, постали питання до дат церковних свят. розповідає, чому в Україні святкують Різдво 7 січня, а в католицькому світі — 25 грудня.

Чому православні святкують Різдво 7 січня

У 1582 році Папа римський Григорій XIII затвердив новий календар, який назвали його ім’ям. Того року в Римській імперії після 4 жовтня настало одразу 15-те. У такий спосіб зменшувалася похибка в 10 днів, що накопичилася за роки існування юліанського календаря. Астрономи створили новий календар для понтифіка, адже через похибку день весняного сонцестояння помітно змістився та щороку підозріло наближався до літа. Проте цей день був важливим для вирахування дати Великодня. Наступного року Григорій XIII запропонував православному патріарху перейти на свій новий календар, проте Константинополь відмовився.

Григоріанський календар ширився світом поступово протягом 300 років: наприклад, Велика Британія перейшла на нього 1752 року, а СРСР — 1918-го. На момент переходу на новий календар у СРСР астрономічна похибка становила вже 13 днів.

Різдво 25 грудня: запит суспільства на зменшення тотожності з країною-агресором

Для вірян, що дотримуються посту, святкування Нового року до завершення посту викликає неабиякі етичні конфлікти. Грішно переривати піст для пишного святкування, а потім продовжувати його ще тиждень. Не менш дивно не святкувати головне свято року як усі, а просто випити чаю та лягти спати. Треба визнати, що для нерелігійних українців це не проблема — вони просто мали вдвічі більше свят: Новий рік 1 січня, Різдво 7 січня та старий Новий рік 13 січня. А віднедавна додалося ще й Різдво 25 грудня.

Варто зазначити, що Новий рік став головним зимовим святом в Україні замість церковних свят саме за радянських часів, як і на всій території СРСР. Свято Дня святого Миколая відновилося й поступово поширилося на центральні, східні та південні області України порівняно недавно. Наприклад, у Криму ще на початку 2000-х ця дата не була загальним святом: деякі батьки купували подарунки дітям, але в дитсадках і школах його не святкували.

Але натепер є запит суспільства на розрив зв’язків із росією, зокрема культурних, тому перехід до нових традицій може пришвидшитися.

Як Україна переносить церковні свята за новим стилем

Від 2017 року Різдво 25 грудня визнали в Україні офіційним державним святом. Але більшість вірян і далі святкують його 7 січня, яке поки що зберігає статус офіційного вихідного.

Цього року ПЦУ дозволила панотцям на прохання громад проводити богослужіння 25 грудня, але як виняток. Більшість залишаються зі старими звичками. Таке рішення сприймається як експеримент перехідного періоду.

Крім того, у листопаді в українському суспільстві постало питання про День святого Миколая, який святкують 19 грудня, а мусять 6 грудня. Релігієзнавці слушно зауважують, що в такому разі й інші православні свята мають посунутися на 13 днів: Покрова Богородиці — з 14 жовтня на 1, Водохреще — з 19 січня на 6, Благовіщення — з 7 квітня на 25 березня тощо. Також доведеться переносити нецерковні свята, що призначені на ці дні, наприклад День захисника 14 жовтня.

Коли народився Ісус Христос

Насправді немає жодної прив’язки до дати Різдва, бо жоден біблійний текст не вказує її чітко. Були періоди в історії, коли його святкували 17 листопада та 25 березня. Рішення святкувати Різдво саме 25 грудня ухвалили 431 року на Третьому Вселенському соборі.

Є приблизно 10 версій, за якими Син Божий народився в різні дні, зокрема навесні або восени. Наприклад, пастухи, що стерегли овець, побачили Віфлеємську зірку — дивна ситуація для зими. Ця деталь радше свідчить про весну.

Дату народження Ісуса також намагалися вирахувати астрономічно, орієнтуючись на потужний спалах якогось небесного тіла (Віфлеємська зірка). Його вважали створенням супернової зірки або збігом Юпітера та Венери на нічному небі. Але обидва варіанти свідчили про різні не зимові дати.