Українська (Україна) 
Русский (Россия) 
Polski (PL) 
English (United Kingdom) 
Читається на одному диханні.
«Бо в житті доктора Ванди Полтавської немає нецікавих речей.
Її захоплююча історія – це послання для всіх нас і запрошення до кращого життя», – каже о. Томаш Любаш (Tomasz Lubaś) SSP, автор проекту «Більше, ніж життя» - біографія д-ра Ванди Полтавської в накресленні.
Агата Слусарчик (Agata Ślusarczyk:): Понад 600 сторінок біографії д-ра Ванди Полтавської «Більше, ніж життя» щойно вийшла в світ. Кому воно адресоване?
О. Томаш Любаш: Особливою цінністю цього видання є розповідь про життя Ванди Полтавської її власними словами.
Навіть якщо більшість ниток її життя відомі, згадування про них навіть з точки зору її понад столітнього життя змушує їх набувати іншого кольору та спонукає до роздумів.
Видання розраховане насамперед на читачів, які ще не стикалися з особою та досягненнями доктора Полтавської, або мали з ними лише невеликий контакт. Вірю, що книжку сприймуть не тільки як захоплюючу історію життя непересічного лікаря, але передусім як свідчення людини, яка любить людей, віддано захищаючи життя.
Ми сподіваємося, що це надихне нас боротися тут на землі за щось більше, ніж життя.
Якою була робота над біографією, скільки часу тривав збір матеріалів? Задум про біографію доктора Полтавської, викладену її власними словами, вже народився дуже давно.
Як видання Святого Павла, ми є видавцем понад 25 років різноманітних публікацій і мемуарів . Приводом для початку проекту стало 100-річчя пані Ванди. Робота над книгою тривала два роки, і як давній друг родини Полтавських я взявся координувати роботу. Редактор Ева Аблевич-Речковська, яка добре знає роботу д-ра Полтавської, зробила теж великий внесок.
Який вклад мала д-р Полтавська в приготуванні публікації?
Спочатку вона була налаштована трохи скептично. Вона сумнівалася, що ми зможемо охопити всі аспекти її довгого та багатогранного життя. Проте, побачивши хід роботи, вона вирішила нам допомогти, надавши неопубліковані записи та фотографії. Вона також додала кілька уривків. Коли ми вручили їй рецензійний примірник книги, вона виглядала задоволеною.
Про що йдеться у назві книги «Більше, ніж життя» Назва книги — оригінальна назва щоденника доктора Полтавської з табору Равенсбрюк, який тепер відомий як «Я боюся снів». Ми обрали його для цієї публікації тому, що не тільки в ГУЛАГу, а й упродовж усього життя пані Ванда свідчила, що секрет людського щастя полягає у збереженні гідності та усвідомленні того, що людина покликана до вічного життя.
Про цю правду вона нагадувала протягом усього свого життя.
Д-р Полтавська відома насамперед як «друг Івана Павла ІІ». У своїй біографії вона уболіває про те, що мало хто розуміє коріння цієї дружби. Чи можете ви пригадати генезис цих стосунків? Дружба між Вандою Полтавською та кардиналом Войтила, згодом Іваном Павлом ІІ, народжувався повільно, із спільних дій на захист людського життя.
«Ми називали це нашою великою справою, ми робили все, що могли, він і я, щоб зберегти людські життя і людське вічне щастя – бо так я розумію його покликання і так я розумію своє життя, яке було мені багато разів дароване. Я знала, що я для цього жила, чи, може, тому ще живу, і щоб як лікар, із цим святим священиком, служити цій справі», – пише вона у своїй біографії.
Їхня провіденційна зустріч у сповідальній церкві Св. Марії в Кракові відбулася в той момент, коли пані Ванда, молода студентка-медик, після пекла концтабору в Равенсбрюку, де вона перебувала 4 роки, іна ній доконано там так званої експериментальної роботи, намагався зрозуміти, що таке людина. Отець Войтила, був перший, який зрозумів її . Їхні спільні дії активізувалися, коли комуністичний режим нав'язав право на аборти.
«Ми обоє були стурбовані законом про аборти, запровадженим у Польщі в 1956 році, і відтоді до кінця життя Кароля Войтили ми разом служили справі святості життя та сім’ї через різні ініціативи. Це його і моя боротьба проти розлучень, абортів, контрацепції, штучного запліднення, а тепер і in vitro», - додає д-р Полтавська.
Прочитавши біографію, багато хто може зрозуміти, звідки у д-ра Полтавської взявся радикалізм у захисті життя. Багато разів під час війни вона була свідком його руйнування. Про ці болючі події каже, що «вони залишаються стигматами назавжди».
Дивлячись на дітей, убитих нацистами в таборі, вона поклялася, що «якщо вийде з цього пекла живою, то буде захищати всіх дітей без винятку». Те, що часто називають радикалізмом у випадку доктора Полтавської, я б назвав постійністю переконань. Цей консерватизм, власне, вартий наслідування, бо ґрунтується на вірності Божим Заповідям, які були, є і будуть незмінними. Розсуваються межі людської моралі, і Божий закон залишається незмінним, незважаючи на обставини.
Для цього потрібна велика сміливість. Ця сміливість — одна з рис, яка мені найбільше імпонує в пані Ванді. Вона, незважаючи на різноманітні нападки ЗМІ, ніколи не сумнівалася, що бере участь у «хороших змаганнях». Я думаю, що це одна з причин, чому вона стала другом Івана Павла ІІ, бо він побачив у ній цю вірність цінностям і непохитність у вірі.
А що нового про доктора Полтавську ми можемо дізнатися з її біографії? Яка з біографічних ниток стала для вас цікавим відкриттям?
У понад 100-літньому житті доктора Ванди Полтавської мало нецікавих ниток (сміється).
Я вважаю, що її життя — це готовий сценарій для оскароносного фільму. Щасливе дитинство, перерване початком війни, смертний вирок за діяльність у сірих лавах, чотири роки перебування в концентраційному таборі Равенсбрюк і псевдомедична операція, проведена там німецькими лікарями, чудесне зцілення від раку за заступництвом Падре Піо. , кілька десятиліть співпраці з отцем Каролем Войтилою, єпископом, Архиєпископом, Кардиналом і Папою Іваном Павлом ІІ, всебічна допомога незліченним тисячам людей, ідея Декларації віри лікарями та багато іншого.
Для мене новим і цікавим є, наприклад, лист Матері Божени Свентке OSU (Matki Bożeny Szrwentke OSU_), директорки урсулинської вищої школи в Любліні, яку тоді відвідувала Ванда Войтасік, написаний у 1963 році після прочитання її спогадів з Лагеру «Я». боюся снів», в якому вона пише між іншим «Це чудо Божого Провидіння, що ти серед нас. І якщо ти тут, то це для якоїсь справи, для якоїсь науки, але перш за все ти для цієї вічної любові, якій ти служиш - через усі послуги, які ти надаєш людині "...
Зворушливі й досі неопубліковані її нотатки з паломництва до Святої Землі, де вона мріє: «Я б хотіла тут жити. Я б пішла його стопами. Можливо, я б доторкнулася до того самого каменю, на якому відбиток Його ніг?»
Життя доктора Полтавської – це багатопотокова і дуже зворушлива історія, написана барвистою мовою. Який меседж може прочитати з неї сучасний читач?
В епілозі до книжки лікар каже, що була б рада, якби завдяки цим текстам молодь дізнавалася, що таке патріотизм. Сьогодні багато хто плутає патріотизм з націоналізмом. Доктор Полтавська зазначає, що патріотизм – це не політика, а пошук і захист власної ідентичності. Крім того пані Доктор чітко показує, що людяність — це завдання, яке потрібно виконати. «Ніхто з нас не народжується святим чи злочинцем, але через життя ми кимось стаємо», — пише у The Source у 2019 році.
«Я хочу врятувати життя кожної людини, яка була створена для небес. А інших людей немає».
Це її останні слова в цій публікації.Дякую за інтерв'ю.
Насамкінець поділюся своїм бажанням. Хотілося б, щоб читачі зацікавилися не лише книгою, а передусім змістом життя пані Ванди. Відправляючи Службу Божу з нагоди її 100-річчя я виразив це словами «життя для життя». Пані Ванда належить до тих лікарів, які дбають не тільки про те, щоб людина народилася, але й про те, щоб вона прожила своє земне життя по-Божому, а після смерті могла щасливо жити з Богом в небі.
Пропонуємо також ознайомитися з архівними статтями, ось деякі з них:
https://www.hli.org.pl/pl/newsy/7811-zawsze-byla-opoka-wanda-poltawska.html
https://www.hli.org.pl/pl/newsy/550-wanda-poltawska-poradnia-rodzinna-to-za-malo.html
[Зa:opoka.org.pl, zdj. книга „O więcej niż życie. Biografia w zarysie” dr Wandy Półtawskiej/fot. Agata Ślusarczyk, HLI]
Переклад та опрацювання власне -Ніна Падун