Католицький виборчий Vademecum – документ Ради соціальних справ Конференції Єпископату Польщі

Займання позиції на боці життя, прагнення захищати права сім’ї та відданість миру – ось деякі з принципів, які містяться в «Католицькому виборчому посібнику». Документ Ради Соціальних Справ Конференції Єпископату Польщі опубліковано 21 вересня в контексті майбутніх парламентських виборів.

Публікуємо повний текст документу :

КАТОЛИЦЬКИЙ ВИБОРЧИЙ VADEMECUM

Вільні вибори є базовим демократичним інститутом, який дозволяє громадянам вирішувати напрямок розвитку політичної спільноти. Цей знаменний акт, як і всі інші дії католиків, має бути натхненний вірою. Цим документом ми хочемо допомогти вам наблизитися до виборів, які відбудуться на різних рівнях (місцевий, національний, європейський) у найближчі місяці.

Тому нагадуємо основні принципи, яких повинен дотримуватися католик.

1. Участь у виборах

Участь у виборах є доступним для кожного громадянина способом реалізації права та обов’язку брати участь у суспільно-політичному житті. Участь у виборах є обов’язком католицького сумління. Це є доказом базової прихильності до загального блага, тобто добра всіх і кожного ^[1].

2. Важливість загального блага

  Загальне благо є сукупністю цінностей, завдяки яким людина, родина та спільнота можуть повніше й легше досягти власної досконалості[2]. Реалізація загального блага, зрозумілого таким чином, може бути забезпечена лише тоді, коли політика базується на правильному понятті людської особистості [3]. Отже, виборчий обов’язок вимагає відповідальних рішень, заснованих на принципах морального порядку.

3. Необоротні цінності

У питаннях, які стосуються сутності морального порядку, правильний розум не допускає компромісів [4]. Як наслідок, католики:

a)  безумовно підтримують право на життя від зачаття до його природного завершення, яке є основою співіснування між людьми та існування політичної спільноти ^[5];

b)  однаково рішуче прагнуть захистити права сім'ї, заснованої на моногамному шлюбі осіб протилежної статі. Тому вони вважають неприпустимим ототожнювати інші форми співіснування з сім'єю^[6];

c) стоять на варті гарантування першості батьків у вихованні дітей [7];

d)  захищають свободу совісті та релігійну свободу, які є серцевиною прав людини [8];

e) виступають проти побудови світу так, ніби Бога не існує ^[9];

f) віддані внутрішньому та зовнішньому миру, що є основною умовою реалізації спільного блага;

g) дбають про етичне оформлення економічних процесів, виступаючи проти економіки, яка вбиває ^[10].

Ці питання становлять низку принципів, які слід враховувати під час прийняття рішень щодо виборів. Правильно сформоване християнське сумління не дозволяє нікому голосуванням сприяти реалізації політичної програми чи конкретного закону, який підриває основні принципи віри та моралі.^[11].

4. Визнання демократичних виборів

 Хоча обов’язком католика є брати участь у голосуванні та віддавати свій голос згідно зі своїм сумлінням, у ситуації, коли суспільство вже зробило демократичний вибір – навіть якщо він суперечить уподобанням виборця – його результат слід поважати. . Якщо ті, хто має владу, встановлюють несправедливі закони або вчиняють дії, що суперечать моральному порядку, ці приписи не є обов’язковими в сумлінні [12]. Заперечення католиків проти встановленого таким чином закону є результатом лише послуху Богові, а не з політичних причин.

5. Молитва за Батьківщину

   Пам’ятаючи про важливість демократичних виборів у розбудові спільного добра на зазначених принципах, просимо всіх молитися за нашу Батьківщину.

[1] Jan Paweł II, Adhortacja Christifideles laici, nr 42; Jan Paweł II, Encyklika Sollicitudo rei socialis, nr 38.

[2] Por. Sobór Watykański II, Konstytucja duszpasterska Gaudium et spes, nr 75.

[3] Jan Paweł II, Encyklika Centesimus annus, nr 46.

[4] Por. Kongregacja Nauki Wiary, Nota doktrynalna o niektórych aspektach działalności i postępowania katolików w życiu politycznym, nr 4.

[5] Jan Paweł II, Encyklika Evangelium vitae, nn. 2, 28.

[6] Por. Kongregacja Nauki Wiary, Nota doktrynalna o niektórych aspektach działalności i postępowania katolików w życiu politycznym, nr 4.

[7] Kongregacja Nauki Wiary, Nota doktrynalna o niektórych aspektach działalności i postępowania katolików w życiu politycznym, nr 4.

[8] Jan Paweł II, Orędzie na XXXII Światowy Dzień Pokoju, 1999, nr 5.

[9] Jan Paweł II, Adhortacja apostolska Ecclesia in Europa, nr 9.

[10] Franciszek, Adhortacja Evangelii gaudium, nr 58.

[11] Por. Kongregacja Nauki Wiary, Nota doktrynalna o niektórych aspektach działalności i postępowania katolików w życiu politycznym, nr 4.

[12] Katechizm Kościoła Katolickiego, nr 1903.

Джерело KEP –

Опрацювання і  переклад власні на основі:HLI