15 жовтня - відзначємо День Втраченої Дитини

Всесвітній день дітей, які відійшли від нас під час хвороби чи після народження – історія
«Коли дитина втрачає своїх батьків, називаємо її сиротою. Коли хтось з подруг втрачає свого партнера, ми кажемо вдівець чи вдова. Коли батьки втрачають свою дитину, немає слів, яке б могло окреслити їх…»

 З 1988 року в багатьох країнах світу (Англії, США, Австралії, Норвегії, Італії та інших) встановлено день відомості про втрату дитини в період після народження. Цей день припадає на 15 жовтня і щороку цього дня відбуваються числові заходи.

Перинатальні сімей в усьому світі. Сьогодні в Україні одна із шести вагітностей переривається часто з невідомих причин. Рівень перинатальної смертності становить 8,59 на 1000 народжених ді цього Усім цим сім'ям часто шлюбує належна підтримка і в медичних закладах, і серед найближчих людей.

Організація «Слід Життя» підтримує таку сім’ю, а також організовує різноманітні заходи з нагоди Всесвітнього дня ознайомлення про пе рінатальну втрату, привертаючи увагу до цієї нелегкої та водночас н адваглівої теми.

Метою всіх заходів – ознайомитися з суспільством і з проблемою перинатальної втрати, а також створити мережу батьків, медиків, рідних, друзів, підвищуючи толерантність, розуміння щодо цієї теми.
15 жовтня – це сумний день?

Безумовно, втрата – це важкий та болючий досвід. Коли втрата і горе, яке її супроводжує, сім'я переживає на самоті, б про віруси, проблеми зі здоров'ям і медичні практики збільшує ризик поглиблення болю, а іноді це може призвести до неправильного
наслідків для здоров'я і фізичного, і психічного.

Натомість 15 жовтня не болючий момент, а важлива нагода, щоб подивитись більше втраченого болю, дивіться з над уією майбутнього.
Упродовж років працюємо, щоб ословити цей біль і розказати ці іст орії, намагаємося зробити їх «вислуханими» для тих, хто вважає, що ці і втрати не заслуговують уваги, чи не мають значення; для тих, хто намагається сховатися за байдужістю, шлюбом співпереживання і розуміння.
Для кого цей день?
Для ВСІХ!

Як доїхати мо вас долучитися. Хоч скільки дітей ви втратили, скільки днів, тижнів чи місяців вони мали, попри те, скільки часу минуло після втрати. Це нагода спільно згадати маленьке Життя, яке було серед нас, про яке ніхто не може і не говорить. 

внутрішні ресурси та дає нам нові можливості для того, щоб пережити прояви дитини по-іншому.
Якщо ви – медичний працівник, потребуємо і вас. Щоб інформація була готова, її можна підготувати заздалегідь.
Якщо ви – родичі, друзі чи особи, які небайдужі до цієї теми, важлива і ваша присутність.

 Ось що відбувається, ось що відбувається, щоб допомогти один одному, щоб допомогти людям залишатися безпечними та здоровими тю матерів та батьків.

http://slid.org.ua/

Це особливий день, коли надається підтримка і надія батькам, які втратили своїх дітей, зокрема через смерть в утробі матері. На жаль у нашій культурі неодноразово смерть таких діток баналізується і замовчується. Батькам не дається змоги оплакати смерть своїх кровинок, похоронити їх, адже багато хто не забирає тіла померлої дитини з лікарні, бо не знає що є така можливість, що це важливо. Ці діти часто не мають своїх могил, а їх тіла утилізують як медичні відходи. Все це породжує величезний біль, передусім у матерів, які часто зустрічаються з не зрозумінням оточення. Таке ставлення суспільства до внутрішньоутробної смерті дитини також сприяє розвитку «культури смерті».

Щоб краще зрозуміти на скільки поширене це явище в Україні, варто поглянути на статистику, де вказано що 20 % вагітностей закінчується викиднем. До цього ще треба додати щорічно 21 тисячу дітей, які помирають в Україні після 22 тижня внутрішньоутробного життя. Це переважно діти, які не мали змоги народитися живими і здоровими, попри те, що вони були бажаними у своїх сім’ях.

Кожна втрата є важким досвідом, що криє у собі біль. Смерть іще не народженої дитини стає великим горем для її батьків через обірвані мрії та сподівання. Поховання дитини за власним вибором, в оточенні близьких та друзів, допомагає батькам пережити жалобу після смерті. Та не у всіх є ця можливість, тому є визначений день, щоб згадати ці короткі історії життя, назвати імена дітей, особливо помолитись за них.

Через молитовні акції цього дня Церква не лише підтримує осиротілих батьків і їх близьких, але також дає надію на вічне життя, вчить постави «про-лайф», не згадуючи про аборти. День втраченої дитини був встановлений з метою звернути увагу на цінність людини від зачаття до природної смерті, незалежно від часу тривалості її життя чи етапу розвитку.

15 жовтня у парафіях проводиться молитовна програма, у якій можуть бути:

1. Розарій з роздумами у намірах родин, які пережили втрату дитини, або інша молитва, коли батьки можуть приносити і запалювати свічку пам’яті за конкретну дитину.

2. Свята Меса у цьому ж намірі з спеціальною молитвою вірних.

3. Конференція психолога на тему переживання втрати дитини, а також свідчення батьків, які втратили дитину і готові поділитися як з Божою допомогою це пережили.

Пригадаємо, що у світі цей день відзначають з 1988 року. Місяць і дату вибрано з огляду на приблизний термін тривання вагітності від 1 січня. 

https://munkacs-diocese.org/ua/2022/10/13/den-vtrachenoyi-dytyny-den-osoblyvoyi-molytvy/