Україна: “Дитина, яку ти не народила, пробачає тебе”

Я з дитинства ходила до костелу, вихована у католицькій сім’ї і т.д. Але сталося те, що сталося – я згрішила, я – вбивця, як той грішник на хресті, що висів біля Ісуса. Це було давно, в молодому віці: не розуміла, соромилася, безвихідь…

Але – незнання закону, не знімає відповідальності. Я зразу ж і сповідалася з гріха аборту (коли до мене дійшло, що накоїла), але душевного спокою не мала. Протягом свого життя неодноразово я ще сповідалася з гріха вбивства і відпусти теж жертвувала в цьому намірі. Я вірила, що Господь пробачить. Мені після сповіді було легше і я розуміла, що легше тому, що цей тягар забрав Господь і допомагає мені нести. Господь мені пробачив, але я собі пробачити не могла і мені було важко… Роки йдуть… все ближче до вічності… Потім – онкохвороба, операція по гінекології (видалили все, опромінення, зарядки і т.д.). Я 2 місяці пролежала в онкологічному відділенні лікарні. Всі свої страждання жертвувала за гріх аборту. Нарікати і в голову не приходило. Навпаки, я в душі раділа, що хоч трошки відпокутую свій гріх. Я завжди молилася. Не було страху ні перед операцією, ні під час усього терпіння. Деякі жінки помирали у лікарні після операції, деякі – вдома з часом. Я ще півроку не могла оклигати (хоч би ходити і перевертатися на ліжку). Словом, я вижила. «Господь не хоче смерті грішника, а його навернення і покаяння».

Словом, я вижила. «Господь не хоче смерті грішника, а його навернення і покаяння».

Я дожила до року Божого Милосердя. Почувши, що в цей рік Господь пробачає гріх аборту, я знову сповідалася з цього гріха. А коли Господь дав мені почути, що є такі реколекції, то я подумала, чому не скористатися. Це – шанс. Це тому я до цих пір жива, бо Господь мене любить, бо Господь кличе, чекає на мене.

І я вирішила поїхати попри все. І була дуже серйозна перешкода за кілька днів перед виїздом, але Господь втихомирив цю бурю.

Ці реколекції для мене – як ота квітка, яку багато років вирощують, а вона розквітає раз у житті і в одну мить – «не пропусти» – і вона розквітла.

Це була бомба сповільненої дії, яка не руйнує, а зцілює. Всього кілька днів – і результат… Ні, це зразу не відчуєш, це не магія, не пігулка якась, це приходить поволі…

Уже минув місяць, і я тільки зараз можу це сказати, поділитися цими відчуттями. Це свобода жити далі, це можливість дихати на повні груди. Я ще раз досвідчила, що Господь мене любить і Він мене пробачив і допоміг мені самій собі пробачити. Тепер я можу спокійно зустрітися із Милосердним Господом у вічності. Тепер я знаю, що зробила все, що я могла зробити, і я щаслива!

Хочу сказати всім жінкам: не бійтеся, приходьте на реколекції.

Це неможливо передати словами. Це треба пережити. Це велике Милосердя Боже! Це такий Божий дар, яким треба скористатися.

Цим можуть скористатися не тільки і жінки, які добровільно пішли на аборт, а й ті, які втратили дитину з необережності чи легковажності лікаря, а зараз картають себе.

Прийди, не бійся, ти не сама. Господь з тобою. Він чекає на тебе. Ти не будеш сама. За тебе молитимуться багато людей. А це велика сила.

Довідка

Реколекції, на яких можна зцілитися від болю, почуття провини, страхів, безсоння, депресії, низької самооцінки, відбудуться з 8 по 11 березня.

Організатори реколекцій гарантують збереження таємниці та відкриті для всіх конфесій.

Духовні вправи проводитимуть римо-католицький священик Мукачівської дієцезії о.Мирон Петенко, а також заступник керівника ГО «Сім’я і життя» Марта Попович-Палотай.

Контакти для детальнішої інформації:

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
050 54 64 758;
095 1 034 034.