Мама дитини з інвалідністю: Іноді мені здається, що ми одна з найщасливіших сімей

Іноді мені здається, що ми одна з найщасливіших сімей. Ми готувалися до гіршого, якого не сталося, тому задоволені нинішніми реаліями. Кожна звичайна мить повсякденного життя, радість бути разом, - зізналася Аліція Жизнарська, мама Томека, у якого під час вагітності виявили летальний діагноз.

У розмові з KAI вона поділилася своєю історією та розповіла про підтримку, яку отримала у цей важкий час від фонду Evangelium Vitae та Вроцлавського перинатального хоспісу. Я не думаю, що знайдеться жінка, яка б зважилася на аборт із власної зручності та цілком егоїстичних міркувань. До такого рішення їх спонукає почуття самотності, безнадійності, відсутність підтримки та бачення того, що попри труднощі можна бути щасливими, сказала вона.

Після народження Томека ми перейшли безпосередньо під опіку дитячого хоспісу. Форма підтримки, яку ми отримали, була дуже хорошою, у нас був координатор, який піклувався про нас комплексно, надаючи психологічну допомогу, підтримку священика, а також лікарів і медсестер, які супроводжували нас відповідно до ситуації.

[З: eKAI.pl, фото. [архів А. Зизнарської]

Переклад та редагування власні.

Більше мовою оригіналу: https://www.hli.org.pl/pl/news-pl/11673-mama-dziecka-z-niepelnosprawnoscia-czasem-wydaje-mi-sie-ze-jestesmy-jedna-z-najszczesliwszych-rodzin

[Za: eKAI.pl, zdj. archiwum A. Zyznarskiej]