Deutsch (Deutschland) 
Українська (Україна) 
Русский (Россия) 
Polski (PL) 
English (United Kingdom) 
Загрози життю сьогодні набувають величезних масштабів. Вони запрограмовані систематично та науково. Тому потрібна євангельська відповідь, Євангеліє життя, щоби стримати руку Каїна, говорив святий Іван Павло ІІ, представляючи енцикліку Evangelium vitae. Сьогодні виповнюється 30 років із моменту підписання одного з найважливіших документів Івана Павла ІІ.
«Життя святе: лише Бог є його Господом! Кожне порушення єдиного фронту абсолютної поваги до життя – це загроза самим основам людського співіснування, здорової демократії та справжнього миру», — сказав Папа, представляючи документ вірним під час молитви Ангел Господній 26 березня 1995 року.
Святий Папа наголосив, що цей документ адресований як віруючим, так і всім людям доброї волі. Це послання надії і, водночас, заклик берегти, захищати та любити життя, бо воно є «щоденним чудом Божої доброти».
Примари смерті
2 квітня 1995 року під час недільної зустрічі з вірними на молитві Ангел Господній Іван Павло ІІ зазначив, що примара смерті продовжує загрожувати беззахисним. Вони нагадують нам, що гріх продовжує нищити людське життя, яке є Божим шедевром.
Євангеліє життя у відповідь на злочини Каїна
«Як зупинити руку Каїна? Як відновити силу добра, яку Творець вклав у серце людини? Як зцілити та врятувати світ? – запитував Папа. – Ось чому була потрібна ця євангельська відповідь, яка, власне, носить назву Evangelium vitae – Євангеліє життя».
Релятивізм відкриває тоталітаризм
Як зазначає Джордж Вайґель у папській біографії, одинадцята енцикліка Івана Павла ІІ була відповіддю на консисторію кардиналів 1991 року, на якій зверталась увага на загрози людській гідності. Суть проблеми кардинал Ратцінґер вбачав у філософському нігілізмі сучасних західних культур. Попередженням є досвід Німеччини початку ХХ століття. «Якщо моральний релятивізм підноситься до рангу правового абсолюту в ім’я толерантності, тоді основні права також релятивізуються, відкриваючи двері тоталітаризму. У нацизму не було особливих труднощів аби порушити основні права людини в суспільстві, яке більше не знало, як публічно захищати абсолютні цінності» («Свідок надії», с. 961).
Нова тиранія
Як стверджує Вайґель, в енцикліці Evangelium vitae Іван Павло ІІ не вагаючись називав речі своїми іменами. «Демократії, які відмовляють людям у невід’ємному праві на життя від зачаття до природної смерті, заслуговують називатися «тиранічними державами», отруюючи «культуру прав» і зраджуючи «тривалий історичний процес, який призвів до відкриття ідеї «прав людини»» (там же, с. 963).
За матеріалами vaticannews.va.
Світлина Vatican News PL/ KAI – Dorota Abdelmoula-Viet
Опрацювання власне
