ЗГАДАЙМО!!! Європарламент ще 12 вересня 2017 р визнав захист ненароджених… насильством щодо жінок

В ухваленому звіті Європарламент закликає держави-члени, які не ратифікували Стамбульську конвенцію, поспішити з діями. Водночас від членів ЄС вимагається призначити відповідні фінансові засоби на здійснення ґендерної політики, які Конвенція визнає засобами боротьби з насильством щодо жінок. Звіт також планує систематичні вишколи та процедури, які дозволяють на повну запровадити концепцію gender based violence. У документі сказано про подолання сексизму та стереотипних ґендерних ролей та про форсування у медіях «ґендерно нейтральної» мови, тобто такої, що виражає принципи й наміри ідеології ґендеру.

Ці дії Європарламенту не мають підстав у первісному законодавстві ЄС і можуть становити порушення окремих компетенцій держав-членів ЄС. Тим не менше, Європарламент, проголошуючи свою повну, політичну участь у процесі нагляду за виконанням Конвенції, однозначно стверджує, що застосовуватиме сталий тиск задля виконання дій у цьому напрямку.

Одне з найбільш тривожних місць у звіті — постулат визнання юридичного захисту дитини до народження (заборону абортів) формою насильства щодо жінок і дівчат. Можна передбачити, що Стамбульська конвенція (подібно як схожа конвенція з Белем ду Пара, чинна у шерегу держав обох Америк) використовуватиметься як знаряддя тиску задля легалізації та ширення практики убивства ненароджених.

Ухвалений звіт служитиме пропаганді абортів нібито як закону. Лівацькі середовища представляють пренатальне убивство як вираження турботи про здоров’я жінок. До цього не дає підстав жоден обов’язковий міжнародний документ. Навіть більше, такий підхід виразно суперечить медичним знанням, що підкреслюють фахівці з гінекології та акушерства з усього світу, які підписалися під Дублінською декларацією. Цей документ підкреслює, що заборона абортів жодним чином не обмежує доступу жінок до необхідної їм опіки.

Неможливо ставити під сумнів доконечність захисту жінок від насильства і запобігання йому; однак форсований Конвенцією спосіб розуміння насильства як обумовлений ґендерно викликає обґрунтовані сумніви щодо дієвості, як і щодо припустимих методів боротьби. Концепція ґендерного насильства (оте саме gender based violence) стверджує, що насильство щодо жінок і домашнє насильство обумовлені відмінностями між способами функціонування жінок і чоловіків у суспільстві. Найбільше таких стереотипів постає у сімейному житті, бо так чітко проявляється природний поділ ролей, які є вираженням комплементарності (взаємодоповнюваності) жінок і чоловіків. Конвенція велить боротися з так сприйнятими стереотипами як гаданими джерелами насильства і промувати нестереотипні статеві ролі.

На антирезультативність Конвенції як інструменту для подолання насильства щодо жінок і домашнього насильства вказує дуже високий рівень насильства у країнах, які вже чверть століття впроваджують її вказівки. Дослідження, які за тією самою методологією провела Агенція головних прав ЄС в усіх країнах-членах, неспростовно показують, що суспільство з традиційнішою культурою (де діють багато так званих «стереотипів») набагато менше відзначається насильством, ніж ті країни, де запроваджується феміністична ґендерна політика, наприклад, як у Швеції.

Ухвалення звіту показує водночас, що країни, які вже ратифікували Стамбульську конвенцію, зазнаватимуть політичного тиску, спрямованого на детальне запровадження ґендерної ідеології під виглядом боротьби з насильством. Цей тиск здійснюватиме не лише комітет GREVIO, що діє під егідою ЄС, але і Європарламент, і, по суті, весь Євросоюз.

За ухвалення Періодичного звіту проголосували 489 послів, проти були 114, ще 69 утрималися.