21 жовтня у смт Коротич під Харковом освятили соціальний центр, де житимуть матері з дітьми, які залишилися без підтримки рідних. Це вже другий будинок для самотніх матерів, яким опікуються Згромадження Малих Сестер Місіонерок Милосердя (оріоністок), благодійна організація «Деполь Україна» та Харківсько-Запорізька дієцезія Римсько-Католицької Церкви.
Перший будинок, у якому зараз мешкають 9 жінок і 14 дітей разом із сестрами й соціальними працівниками, фізично не може вмістити всіх, хто потребує прихистку. Є вже ціла черга охочих потрапити сюди. Кілька дівчат готуються до пологів найближчими днями. Тож після відкриття нового дому робота сестер розшириться – вони вже готуються зустріти нових мешканців.
На урочистому відкритті 21 жовтня зібрались священики, черниці, які працюють у Харківському деканаті Харківсько-Запорізької дієцезії, та друзі, які протягом останніх двадцяти років підтримували працю сестер-оріоністок на Харківщині. Гості також прибули до Коротича з Італії, Австрії, Польщі та з різних регіонів України: Запоріжжя, Одеси, Києва, Львова.
Серед почесних гостей цього свята була генеральна настоятелька згромадження Малих Сестер Місіонерок Милосердя Марія Мабель Спаньол, яка спеціально прибула з Рима, генеральна радниця сестра Сільвія та провінційна настоятелька сестра Юзефіна. В урочистому освяченні будинку взяли участь представники фонду «Деполь Україна» на чолі з отцем Віталієм Новаком СМ, президент «Карітас-Спес Україна» отець Петро Жарковський, генеральний консул Республіки Польща в Харкові пан Януш Яблонський із дружиною.
На початку урочистої Меси єпископ Станіслав Широкорадюк, ординарій Харківсько-Запорізької дієцезії, згадав історію появи цього будинку й наголосив, що сестри не хотіли, щоби він асоціювався зі смутком і самотністю, тому назвали його «Домом Надії»:
«Самотність – це дуже сумна реальність, і в молодості, і в старості. Але це місце має стати домом надії, а не смутку, тому так і буде називатися: "Дім Надії". У цьому домі, який ми сьогодні освячуємо, буде спільнота матерів і дітей, яку сестри створюватимуть у радості і вдячності. Цей дім має подарувати щасливе дитинство тим, кого, може, навіть рідні батьки не хотіли прийняти, а тут вони стануть щасливими. У цьому будинку має зростати віра в доброго Бога Отця і довіра Його опіці, надія на Боже Провидіння», – зазначив єпископ Станіслав.
Далі єпископ разом з сестрою Марією Мабель та майбутніми мешканцями «Дому Надії» урочисто перерізали стрічку і разом з усіма гостями вперше зайшли у будинок, який за кілька днів прийматиме нових жителів.
Профінансували купівлю і ремонтні роботи у будинку, а також його повне обладнання меблями та сучасною технікою спонсори з Німеччини, міста Нюрнберг, що є побратимом Харкова. Голова Екуменічного партнерства «Нюрнберг-Харків» пан Дітріх Шварцер надіслав вітання з нагоди освячення «Дому Надії», і побажав, щоби в цьому затишному домі, завдяки теплій, професійній та люблячій турботі персоналу матері та діти вчились самостійному та гідному християнському життю:
«Я радію, що завдяки цілеспрямованій та сповненій довіри Богові праці сестри Ренати і її помічниць допомога дітям і молоді вже понад 20 років здійснюється у Харкові і має свої значні плоди. Рік за роком ми отримували добрі новини про вашу роботу. Ці новини спонукали одного з наших благодійників виділити значну суму коштів, яка дозволила придбати і побудувати цей дім. Немає любові Бога без любові до ближнього. Продовжуйте працювати, люблячи Бога та людей».
Як зазначив єпископ Станіслав, важливою особливістю благодійника цього будинку є скромність. Тому сам він побажав залишитись анонімним, і навіть у день відкриття «Дому Надії» ніхто з гостей не дізнався його імені. Єдиним проханням жертводавця є молитва. Саме тому на фасаді, біля входу до будинку, розміщено таблицю з написом: «Засновник цього дому милостиво просить про молитву».
«Слово, яке найбільше може висловити радість цього дня, – це слово «Дякую». Перш за все – Божому Проведінню, завдяки якому ми можемо робити те, що робимо, і знати, що Він ніколи нас не залишить. А особливо коли наше служіння звернене до тих, хто найбільш потребує і, як каже Папа Франциск, знаходиться на переферії людськості. Дякую єпископу Станіславу за його відкрите серце, яким він ділиться і підтримує працю наших сестер і тут, і у самому Харкові», – звернулась до гостей генеральна настоятелька згромадження Малих Сестер Місіонерок Милосердя Марія Мабель Спаньол, що спеціально приїхала з Риму, щоби взяти участь в урочистостях.
Генеральний консул Республіки Польща у Харкові Януш Яблонський пообіцяв, що Консульство намагатиметься підтримувати добрі справи, які роблять сестри на Харківщині для матерів і дітей, і висловив надію, що українська влада неодмінно долучатиметься до ініціатив Католицької Церкви.
Дякуючи всім гостям, які долучилися до урочистого освячення «Дому Надії», єпископ Станіслав Широкорадюк наголосив: ця робота – ще одне свідчення того, що Церква навчає шанувати життя людини від зачаття до природної смерті. А люди, які потребують допомоги, можуть завжди покладатися на те, що тут для них знайдеться місце.
«Біля нашого собору Внебовзяття Пресвятої Діви Марії в Харкові стоїть соціальний центр. Лише протягом минулого року через нього пройшло понад 10 тисяч осіб, які отримали там допомогу, – це крім того, що «Деполь Україна» щодня годує тут близько 100 осіб. І ніхто ні в кого не питає, якої ти національності чи конфесії. І це та дорога, коли Церква Христова для всіх відчиняє свої двері. А в цьому домі ми завжди чекаємо волонтерів і вже наперед дякуємо тим, хто в майбутньому долучиться до цієї благородної справи», – сказав владика Станіслав.
У понеділок, 23 жовтня, гості роз’їхалися, а для сестер-оріоністок і їхніх підопічних усе тільки починається: найближчими днями на молодих мам і дітей, які вже понад рік прожили в домі матері й дитини з сестрами в Коротичі, але ще не готові вирушити в цілковито самостійне життя, чекає переїзд у новий «Дім Надії». Тут вони матимуть уже більшу самостійність: власну кімнату, кухню, нові меблі, пральню, ігрові кімнати, нове життя й нову відповідальність.
Відтепер вони мають працювати, щоб самостійно утримувати свою маленьку родину. Навчатися самостійному й відповідальному життю, хоч і за підтримки сестер, – це головне завдання для мешканок «Дому Надії».
«Тепер я щаслива, – говорить сестра Рената, засновниця й натхненниця центру матері й дитини в Коротичі. – Я й раніше була щаслива, але тепер – особливо».
Олена Кулигіна