Deutsch (Deutschland) 
Українська (Україна) 
Русский (Россия) 
Polski (PL) 
English (United Kingdom) 
Якщо це було не надто переконливо,то спробуйте "заглянути" на процес "безобідного" так званого "штучного переривання вагітності"
Але попереджуємо! фільм важкий для перегляду, тому дітям віком до 16 років переглядати не рекомендуємо.
5 жовтня.
Сьогодні почалося моє життя. Мої батьки ще цього не знають, але я вже є. Я дівчинка. У мене будуть світле волосся і блакитні очі. Вже все визначено, навіть те, що я любитиму квіти.
19 жовтня.
Дехто говорить, що я ще не справжня людина, що тільки моя мама існує. Але я справжня людина, так само як маленька крихта хліба - все ж таки справжній хліб. Моя мама є. І я є.
23 жовтня.
Мій рот вже відкривається. Тільки подумайте, десь через рік я сміятимуся, а потім і говорити. Я знаю, що моїм першим словом буде - МАМА.
25 жовтня.
Сьогодні моє серце почало битися абсолютно само. З цих пір воно спокійно битиметься все моє життя, ніколи не зупиняючись для відпочинку.
2 листопада.
Я зростаю помалу щодня. Мої руки і ноги починають приймати форму. Але мені доведеться ще довго чекати, перш ніж ці маленькі ніжки піднімуть мене, щоб я змогла дотягнутися до маминих рук, перш ніж ці маленькі ручки зможуть збирати квіти і обіймати тата.
12 листопада.
На моїх руках починають формуватися крихітні пальчики. Смішно, які вони маленькі! я зможу гладити ними мамине волосся.
20 листопада.
Тільки сьогодні лікар сказав моїй мамі, що я живу тут, під її серцем. Ах, як вона, напевно, щаслива! Ти щаслива, мамо?
23 листопада.
Мої мама і тато, напевно, думають, як мене назвати. Але вони навіть не знають, що я - маленька дівчинка.
10 грудня.
У мене росте волосся. Воно гладеньке, світле і блискуче. Цікаво, яке волосся у моєї мами?
13 грудня.
Я вже трохи можу бачити. Навколо мене темно. Коли мама принесе мене на світ, він буде повний сонячного світла і квітів. Але чого я хочу більше всього - це побачити свою маму. Яка ти, мамо?
24 грудня.
Цікаво, моя мама чує тихий стукіт мого серця? Деякі діти приходять в світ хворими. Але моє серце сильне і здорове. Воно б'ється так рівно: тук-тук, тук-тук. У тебе буде здорова дочка, мамо!
28 грудня.
Сьогодні моя мама убила мене.
Сьогодні почалося моє життя. Мої батьки ще цього не знають, але я вже є. Я дівчинка. У мене будуть світле волосся і блакитні очі. Вже все визначено, навіть те, що я любитиму квіти.
19 жовтня.
Дехто говорить, що я ще не справжня людина, що тільки моя мама існує. Але я справжня людина, так само як маленька крихта хліба - все ж таки справжній хліб. Моя мама є. І я є.
23 жовтня.
Мій рот вже відкривається. Тільки подумайте, десь через рік я сміятимуся, а потім і говорити. Я знаю, що моїм першим словом буде - МАМА.
25 жовтня.
Сьогодні моє серце почало битися абсолютно само. З цих пір воно спокійно битиметься все моє життя, ніколи не зупиняючись для відпочинку.
2 листопада.
Я зростаю помалу щодня. Мої руки і ноги починають приймати форму. Але мені доведеться ще довго чекати, перш ніж ці маленькі ніжки піднімуть мене, щоб я змогла дотягнутися до маминих рук, перш ніж ці маленькі ручки зможуть збирати квіти і обіймати тата.
12 листопада.
На моїх руках починають формуватися крихітні пальчики. Смішно, які вони маленькі! я зможу гладити ними мамине волосся.
20 листопада.
Тільки сьогодні лікар сказав моїй мамі, що я живу тут, під її серцем. Ах, як вона, напевно, щаслива! Ти щаслива, мамо?
23 листопада.
Мої мама і тато, напевно, думають, як мене назвати. Але вони навіть не знають, що я - маленька дівчинка.
10 грудня.
У мене росте волосся. Воно гладеньке, світле і блискуче. Цікаво, яке волосся у моєї мами?
13 грудня.
Я вже трохи можу бачити. Навколо мене темно. Коли мама принесе мене на світ, він буде повний сонячного світла і квітів. Але чого я хочу більше всього - це побачити свою маму. Яка ти, мамо?
24 грудня.
Цікаво, моя мама чує тихий стукіт мого серця? Деякі діти приходять в світ хворими. Але моє серце сильне і здорове. Воно б'ється так рівно: тук-тук, тук-тук. У тебе буде здорова дочка, мамо!
28 грудня.
Сьогодні моя мама убила мене.
Я так і не побачу тебе, мамо...
Запрошуємо прийняти разом із нами участь у русі проти здійснення абортів, до яких тим чи іншим чином, свідомо і несвідомо але спричинилося і спричиняється щодня величезна кількість людей не підозрюючи що це є найганебніший і найстрашніший гріх, узаконений нашою і багатьма іншими державами світу.
Чи не єдино можливим шляхом до його спокутування є бодай одне спасенне життя наступної жертви людського гріхопадіння, до якого спонукає ворог людини.
Читайте і роздумуйте над іншими частинами цього розділу.
Розкажіть про них іншим, поки ще не пізно. Можливо це спасе чиєсь життя. Ваші думки з цього приводу, а також реальні випадки із Вашого життя, та Ваша допомога іншим сім!ям, підтримка та розрада тим хто був на межі цього гріхопадіння будуть доступні для інших, якщо Ви розмістите їх у будь-якій формі на форумі нашого сайту.