Думка священика-біоетика щодо генетичної модифікації людських ембріонів

Титулований нейробіолог і біоетик о. Тадеуш Пахольчик, директор із навчання Національного католицького центру з біоетики у Філадельфії, нагадує, що генетична модифікація людських ембріонів, проведена заради лікування хвороб, «здається похвальним проектом, але реальність набагато складніша».

Він вказує на ризики, пов’язані з цією діяльністю, у відповідь на прихильне ставлення до цього питання Британської біоетичної ради.

В інтерв’ю агентству CNA священнослужитель, шанований у світі нейробіолог і біоетик, зазначає, що такі генетичні модифікації «оминають складні етичні питання, пов’язані зі створенням і знищенням людських ембріонів». Також він нагадує, що для проведення таких модифікацій найчастіше застосовується екстракорпоральне запліднення, а це — «порушення людської гідності та інструменталізація». «Людські істоти мають право прийти у світ не в холодному і безособовому світі лабораторного скла, а виключно в люблячих, тілесних обіймах батьків», — нагадує священик.

Таким чином підтримується позиція Nuffield Council on Bioethics, відомої незалежної британські біоетичної ради, яка 17 липня ухвалила, що генетична модифікація людських ембріонів може бути морально прийнятною, якщо це в інтересах дитини і не сприяє поглибленню нерівності, дискримінації та поділів.

«На нашу думку, зміна генома сама по собі не є морально неприйнятною», — сказала в інтерв’ю британській газеті «The Guardian» канцлер Nuffield Council on Bioethics Карен Єюнг. У відповідь на це твердження, зроблене в рамках поточних дебатів у Великій Британії щодо генної інженерії та її морально-правових аспектів, отець-доктор Пахольчик зазначає, що при генетичній модифікації ембріон трактується не як «пацієнт в утробі матері», а як «лабораторна поживна речовина».

Він нагадав, що ця процедура потребуватиме створення або розморожування багатьох ембріонів, до яких потім поставляться як до речей, перевіряючи, який із них найсильніший і зможе вижити і розвиватися, не піддаючись хворобі. «Використання щодо ембріонів технології генетичної модифікації становить для них високий ризик, пов’язаний із ”механічними процедурами”, шерегом послідовних кроків, які застосовуються в рамках модифікації, і потенційними ”незапланованими” генетичними змінами, яких слід очікувати», — стверджує отець-доктор Пахольчик.

Він також підкреслює, що «згода на проведення досліджень із використанням генетичної модифікації ембріонів людини відчиняє двері для подальшого підпорядкування чутливих людських істот у найбільш ранній ембріональній фазі їхнього існування, які будуть створені в невідповідних умовах, модифіковані, піддані маніпуляціям і часто приречені на смерть як елемент експерименту».

Питання генетичної модифікації ембріонів людини протягом багатьох років були темою гострих дискусій. У 2008 році з цього питання висловилася ватиканська Конгрегація віровчення, яка в інструкції «Dignitatis Personae» нагадує, зокрема, що «людську істоту необхідно поважати і розглядати як особу з моменту зачаття, і тому з саме з цього моменту слід визнавати її права як людини, і насамперед, непорушне право кожної невинної людської істоти на життя». Документ також застерігає, зокрема, перед так званим «євгенічним менталітетом» і зазначає, що «Церква також нагадує про необхідність повернутися до перспективи лікування людей і виховання щодо прийняття людського життя разом із його реальними історичними обмеженнями».

Джерело: CREDO: http://credo.pro/2018/07/214740