Чому «запліднення в пробірці» — це не лікування безпліддя?

Треба ясно сказати, що метод in vitro не є методом лікування безпліддя, оскільки після народження дитини батьки надалі залишаються без можливості зачати наступну дитину». Польські захисники життя оприлюднили відкритого листа, в якому вказано на помилковість самого підходу до in vitro як до методу «лікування» людської неплідності.

Лист скерований не тільки до органів місцевого самоуправління, але й до всіх батьків та загалом людей доброї волі. Серед страждань, яких зазнає людське суспільство, одним із найболючіших є трудність із зачаттям потомства, відзначається в листі.

Проблеми зі здоров’ям, постійний поспіх, турботи і неспокої справляють негативний вплив на психосоматику людини, в багатьох випадках призводячи до серйозних проблем також і з прокреацією. Нерідко все це просто робить неможливим переказування життя. А подружжя починають сумувати й тужити за дитиною як плодом їхньої любові. І вдаються у своїх стараннях до найрізноманітніших шляхів вирішення ситуації.

Сучасний розвиток медицини дозволяє щоразу краще пізнавати закони, які керують людським організмом, а з розвитком техніки ми можемо їх використовувати дедалі більш спеціалізовано. Однак це поєднання має брати до уваги гідність людської особи та її найвищу цінність — людське життя, особливо у вимірі прокреації. Саме тому не всі методи, які застосовуються в медицині, є морально припустимими. В наші часи для подолання труднощів із зачаттям дитини особливо пропонується метод in vitro. Він базується у здійсненні в лабораторних умовах (in vitro — тобто «у склі») запліднення яйцеклітини та введенні її в організм жінки.

У процесі in vitro відбувається запліднення від кількох до кількадесяти яйцеклітин. Невикористані заморожують і деякий час зберігають, а потім знищують, тобто фактично убивають. Це метод морально неприпустимий, оскільки від моменту запліднення яйцеклітини починається людське життя. Також не становить таємниці, що в ході процесу in vitro чимало зародків гине або їх знищують як непридатні. Це суперечить моральності: якщо від самого початку людського існування ми керуємося виключно його «придатністю» і корисністю, то жодні аргументи не стримують нас від такого самого підходу й після народження, у середньому віці, а тим більше у віці похилому.

За всього співчуття до подружжів, які страждають від браку потомства, треба сказати, що прагнення його мати не може бути виправданням для застосування методу in vitro, бо кожна людина має право прийти на світ як плід природної любові своїх батьків, а не як «продукція». Тому in vitro можна розглядати як своєрідне зґвалтування природи, жіночого організму, а також примус щодо дитини. Окрім того, батьки не «мають» дитину як річ, вони зачинають і народжують людину, через любов і виховання вводячи її у свою сім’ю та суспільство — не тільки й виключно заради власної радості, але заради розвитку людства.

Пошана гідності й цінності кожної людини виражається в персоналістичному підході і сприйнятті її не як речі, не як додатку до життя, але людської істоти і особи, яка повинна бути шанована від зачаття і до природної смерті, навіть якщо це пов’язане з необхідністю відмовитися від особистих прагнень. Також треба чітко сказати, що метод in vitro не є методом лікування безпліддя, оскільки після народження дитини батьки надалі залишаються без можливості зачати наступну.

Біологічні чинники, захворювання й порушення у функціонуванні організму, які ускладнюють зачаття дитини, надалі залишаються без змін. Натомість лікування безпліддя полягає не в тому, щоб обійти порушення у здоров’ї, а в діагностиці та відповідному лікуванні й поверненні організму здатності функціонувати правильно, природно. Тоді здорові батьки будуть спроможні зачинати і народжувати природним чином, характерним для живих істот, із пошаною до біологічних і моральних законів.

До такого результату скерована НаПроТехнологія, на жаль, замало пропагована, хоча саме вона прагне видужання батьків, піклуючись при цьому про їхні стосунки. НаПроТехнологія повертає організмам повну функціональність, аби надалі вони вже без медичної, зовнішньої допомоги могли зачати дитину. Цей метод не експериментує з людським життям і не робить селекції, а шанує гідність і цінність батьків, дитини і людського життя як такого. Цей відкритий лист пролайф-діячі оприлюднили у зв’язку з тим, що в Щеціні місцеве самоуправління Західно-Поморських земель вирішило фінансувати in vitro з публічних

CREDO за: Niedziela
Джерело: CREDO: http://credo.pro/2018/09/220230