Канада: Державне телебачення популяризує гендерне збочення хлопчиків

Канадський телеканал існує за рахунок платників податків та щорічно отримує 1,5 мільярди (!!) доларів на своє функціонування. То ж це означає, що за такий нетиповий контент заплатили ті, хто ЗА “ожіночнювання хлопчиків” і хто ПРОТИ цього. 

У стрічці головними героями є 4 хлопці та їхні батьки, які потурають своїм чадам в їхніх мріях та баченнях себе. А інколи батьки стають головними ініціаторами того, щоб їхні діти чоловічої статті одягали панчохи, фарбували губки блиском, підводили очі тушшю, одягали на себе сукні зі стразами та взували шпильки.

Телеканал CBC, суспільний мовник Канади, запустив в ефір провокативну документальну стрічку, яка носить однойменну назву “Drаg Kids”. У ній хлопчики переодягаються у дівчат та, сексуально рухаючись, виступають на сцені. І не тільки. 

...У стрічці є момент, де тато спостерігає за тим, як його син вчиться ходити на підборах. При цьому сам тато виглядає як звичайний чоловік, якому жіноче взуття точно б не пасувало.

Творці цього трешового контенту навіть присвятили документальній стрічці окремий проект на акаунті CBC Kids у Twitter. Хлопці, яким подобається переодягатись у дівчат, приходять у студію та розповідають, що для них DRAG (власне, це і є переодягання у дівчат, або жінок).

Один хлопчик сказав:

“Це тоді, коли ти показуєш, ким ти є насправді”.

Інший думає, що:

“Переодягання чоловіків у жінок — для розваги”.

А ще один називає це справжнісіньким мистецтвом.

І ми не вважаємо, що дітей не варто слухати, але задумайтесь на секундочку про те, що вони все ж діти. І коли їхні турботливі матусі закладають їм у ще несформоване мислення те, що крутіше бути переодягненим хлопчиком, аніж звичайним хлопчиком, який час від часу грає у футбол та ходить на риболовлю з татом, то, звичайно, дітям і справді починає здаватись, що цікавіше жити не в своєму тілі.

У стрічці відзнято підготовку героїв до виступу на Монреальському drag-виступі для дітей. Але там вони рухаються не як діти. Ну, якщо бути правдивими, там вони схожі на малолітніх повій, які прагнуть сподобатись старшим чоловікам. І це не просто звучить страшно, це насправді страшно. 

Окрім цих вечірніх розваг, “королеви ночі”, чи як по-модному їх називають “drаg-queens”, не лише виступають на сцені у світлі софітів, вони також беруть активну участь у LGBTQ-парадах. Вони стають соціально активними громадянами, які відстоюють свої права.

Які права, запитаєте ви? Ті, про які їм розповідають власні батьки. Що не об’язково бути хлопчиком лише через те, що ти ним народився. А й справді, хіба це вагома підстава. Це ж просто якась там фізіологія і природній стан речей. 

Директор зв’язків з громадкістю телеканалу CBC Чак Томсон запевняє, що “усі інтерв’ю були просто чудові”. Медійник коментує “Drag Kids”, як частину місії телеканалу з забезпечення “платформи”, де відтворена “різноманітність перспектив”. 

“Тверезі” голоси

Але в Канаді, на щастя, не всі в захваті від проекту. Гвен Ландолт, віце-президент REAL, жіночої соціально-консервативної групи адвокатури у Канаді, вважає, що CBC зганьбив себе, ставши творцем такого продукту. Жінка стверджує, що “вони приносять деградацію для всіх канадських мовників”. 

“Чому вони створюють щось накшталт цього? Чи вони хочуть довести глядачів до відчаю ? Що вони  за батьки та наскільки вони дбають про своїх дітей, коли нав‘язують їм цю ганьбу? Це подвійна трагедія: тому, що з одного боку, це витрата грошей канадських платників податків, а з іншого — руйнування дитячих життів”.

Максим Берньє, голова Народної партії Канади і колишній міністр закордонних справ дотримується тієї ж позиції, що й Ландолт. 

Берньє критикує телеканал CBC:

“Продюсер документальної стрічки наполягає, що вона не має нічого спільного з сексуальністю. Це відкрита брехня. Ці діти рухаються та танцюють у такий спосіб, ніби пропонують себе. Як батько, я вважаю цілковито ганебним, що CBC популяризує сексуалізацію дітей. Складно повірити, що платники податків оплатили це безглуздя”. 

Томсон стоїть на своєму та стверджує, що стрічка отримала “загальний рейтинг” глядачів, тобто цей продукт можуть дивитись різні категорії населення. Він пропонує продовжити дискусії на цю тему.