ДеньзахистужиттявідбудетьсяуКам’янці-Подільському 12-13 березня.
ПідчасньоговідбудетьсявшануванняХристаукопіїчудотворногообразуІсусаМилосердногозТарноруди.
ДоучастіуДнізахистужиттязапрошенівсіохочісвященники, богопосвяченіособитамиряни.
Західпройдепідгаслом «Блаженнімилосердні».
Програма:
10.00 — Реєстрація учасників.
11.00 — Внесення копії образу Милосердного Ісуса з Тарноруди.
12.15 — Розарій у намірах руху «Євангеліє Життя».
13.00 — Обід.
15.00 — Коронка до Божого Милосердя і Хресна Дорога в намірах Руху «Євангеліє Життя» зі свідченнями.
18.00 — Свята Літургія
19.30 — Вечеря.
20.30 — Зустріч із молоддю та всіма охочими.
22.00-8.00 — Адорація Пресвятих дарів у намірах руху «Євангеліє Життя».
8.00 — Свята Літургія. Закінчення Дня захисту життя.
Довідка:
Тарноруда – село, котре належить до Кам′янець-Подільської дієцезії та знаходиться у Волочиському районі Хмельницької області. Образ Ісуса Милосердного з Тарноруди, розміром 69,5 см на 54 см, написаний на полотні олійними фарбами. На ньому зображено Ісуса Христа зі слідами страждань, з ранами на руках та в правому боці і терновим вінцем на голові. Долоні Ісуса відкривають рану в боці. Обличчя сповнене болю та страждань, що підкреслює скривавлена білизна очей, піднесені вгору брови, примружені повіки та опущені кутики розтулених вуст.
За переказами, мешканець села Ріпна, на ім’я Андрій, знайшов на схилі пагорба образ Стражденного Ісуса. Пізніше на цьому пагорбі збудовано каплицю, а люди, молячись перед образом, отримували особливі Божі благодаті. В 1355-65 роках на пожертви двох братів збудовано дерев′яний храм. Жива віра притягувала до образу Ісуса Милосердного багатьох людей. Приходили вірні, котрі належали до Тарнорудської парафії, а в п′ятниці та свята храм наповнювався численними паломниками, серед яких було безліч хворих та страждаючих, з різних куточків України. В 1643 р. завдяки пожертвам шляхтянки Катерини Сенявської, власниці Тарноруди, на місці дерев′яного храму постав кам′яний і був освячений єпископом Степаном Рупневським з Кам′янця-Подільського.
У 1773 р. на образ було накладено срібно-золоту шату разом з позолоченою терновою короною та променями навколо голови. В нижній частині образу, на смужці зі срібної бляхи, вибито напис: «Люд твій до Тебе в потребах прибігає, Ісусе, від Тебе милосердя чекає…». Біля образу було вміщено різноманітні дари, так звані «вота» — на той час аж 221 — складені віруючими, вдячними за вислухані молитви. Про благодаті, отримані під час молитви перед образом Милосердного Ісуса Тарнорудського, відомо з переказаних свідчень. Одне з них належить пані Розалії Волинській: «Коли я була ще малою, то кожної п′ятниці до Тарнорудського храму приходила одна православна жінка, бо і православні теж приходили до Тарнорудського Ісуса з проханнями. Та жінка завжди сідала за нашою мамою і нами, а мала з собою дівчинку, яка не могла ходити. Ця дитина постійно плакала і розпачливо кричала: «Пусти!» — бо їй здавалося, що мама тримає її за ніжки і тому вона не може бігати з іншими дітьми. Лікарі нічим не могли допомогти дитині. Мама в намірах зцілення дочки постановила протягом п′яти п′ятниць приходити на Святу Месу до Ісуса, а до храму було кільканадцять кілометрів». Пізніше пані Розалія познайомилась з молодою жінкою, котра розповіла, що то вона була тією хворою дівчинкою і що дар ходіння і здоров′я отримала завдяки благодатям, випрошеним її мамою в Милосердного Ісуса з Тарноруди.
Пані Юзефа Вешка розповіла про іншу матір, яка голосно з великою вірою взивала допомоги Тарнорудського Ісуса Милосердного, коли її дитину дістали з річки. Після трьох годин рятування дитина опритомніла. Відтоді, як знак вдячності, біля образу висіла фігурка врятованої дитини.
Комуністична влада замкнула храм в 1933- 1934 роках. У роки комуністичних переслідувань і Другої світової війни образ Милосердного Ісуса з Тарноруди залишився для багатьох вірних промовистим знаком, котрий допоміг багатьом людям не втратити віру в Боже Милосердя і перенести важкі випробування: заслання на Сибір, до Казахстану, а також війну. Завдяки старанням о. Владислава Ванаґса, котрий приїхав сюди в 1986 р., парафія повернулася до життя.
Сьогодні, коли в Україні триває війна на сході, котра так або інакше торкнулася кожного, і безпосередньо торкнулася багатьох українських родин, принісши біль втрати або постійну тривогу за життя рідних людей, що знаходяться на фронті, є можливість наново відкрити цей знак Божого Милосердя, звертаючись до Милосердного Ісуса, взявши участь у Дні захисту життя в Кам′янці-Подільському та допомагаючи у відновленні санктуарію Ісуса Милосердного в Тарноруді.
Джерело: CREDO
День захисту життя відбудеться у Кам’янці-Подільському 12-13 березня.
Під час нього відбудеться вшанування Христа у копії чудотворного образу Ісуса Милосердного з Тарноруди.
До участі у Дні захисту життя запрошені всі охочі священники, богопосвячені особи та миряни.
Захід пройде під гаслом «Блаженні милосердні».
Програма:
10.00 — Реєстрація учасників.
11.00 — Внесення копії образу Милосердного Ісуса з Тарноруди.
12.15 — Розарій у намірах руху «Євангеліє Життя».
13.00 — Обід.
15.00 — Коронка до Божого Милосердя і Хресна Дорога в намірах Руху «Євангеліє Життя» зі свідченнями.
18.00 — Свята Літургія
19.30 — Вечеря.
20.30 — Зустріч із молоддю та всіма охочими.
22.00-8.00 — Адорація Пресвятих дарів у намірах руху «Євангеліє Життя».
8.00 — Свята Літургія. Закінчення Дня захисту життя.
Довідка:
Тарноруда – село, котре належить до Кам′янець-Подільської дієцезії та знаходиться у Волочиському районі Хмельницької області. Образ Ісуса Милосердного з Тарноруди, розміром 69,5 см на 54 см, написаний на полотні олійними фарбами. На ньому зображено Ісуса Христа зі слідами страждань, з ранами на руках та в правому боці і терновим вінцем на голові. Долоні Ісуса відкривають рану в боці. Обличчя сповнене болю та страждань, що підкреслює скривавлена білизна очей, піднесені вгору брови, примружені повіки та опущені кутики розтулених вуст.
За переказами, мешканець села Ріпна, на ім’я Андрій, знайшов на схилі пагорба образ Стражденного Ісуса. Пізніше на цьому пагорбі збудовано каплицю, а люди, молячись перед образом, отримували особливі Божі благодаті. В 1355-65 роках на пожертви двох братів збудовано дерев′яний храм. Жива віра притягувала до образу Ісуса Милосердного багатьох людей. Приходили вірні, котрі належали до Тарнорудської парафії, а в п′ятниці та свята храм наповнювався численними паломниками, серед яких було безліч хворих та страждаючих, з різних куточків України. В 1643 р. завдяки пожертвам шляхтянки Катерини Сенявської, власниці Тарноруди, на місці дерев′яного храму постав кам′яний і був освячений єпископом Степаном Рупневським з Кам′янця-Подільського.
У 1773 р. на образ було накладено срібно-золоту шату разом з позолоченою терновою короною та променями навколо голови. В нижній частині образу, на смужці зі срібної бляхи, вибито напис: «Люд твій до Тебе в потребах прибігає, Ісусе, від Тебе милосердя чекає…». Біля образу було вміщено різноманітні дари, так звані «вота» — на той час аж 221 — складені віруючими, вдячними за вислухані молитви. Про благодаті, отримані під час молитви перед образом Милосердного Ісуса Тарнорудського, відомо з переказаних свідчень. Одне з них належить пані Розалії Волинській: «Коли я була ще малою, то кожної п′ятниці до Тарнорудського храму приходила одна православна жінка, бо і православні теж приходили до Тарнорудського Ісуса з проханнями. Та жінка завжди сідала за нашою мамою і нами, а мала з собою дівчинку, яка не могла ходити. Ця дитина постійно плакала і розпачливо кричала: «Пусти!» — бо їй здавалося, що мама тримає її за ніжки і тому вона не може бігати з іншими дітьми. Лікарі нічим не могли допомогти дитині. Мама в намірах зцілення дочки постановила протягом п′яти п′ятниць приходити на Святу Месу до Ісуса, а до храму було кільканадцять кілометрів». Пізніше пані Розалія познайомилась з молодою жінкою, котра розповіла, що то вона була тією хворою дівчинкою і що дар ходіння і здоров′я отримала завдяки благодатям, випрошеним її мамою в Милосердного Ісуса з Тарноруди.
Пані Юзефа Вешка розповіла про іншу матір, яка голосно з великою вірою взивала допомоги Тарнорудського Ісуса Милосердного, коли її дитину дістали з річки. Після трьох годин рятування дитина опритомніла. Відтоді, як знак вдячності, біля образу висіла фігурка врятованої дитини.
Комуністична влада замкнула храм в 1933- 1934 роках. У роки комуністичних переслідувань і Другої світової війни образ Милосердного Ісуса з Тарноруди залишився для багатьох вірних промовистим знаком, котрий допоміг багатьом людям не втратити віру в Боже Милосердя і перенести важкі випробування: заслання на Сибір, до Казахстану, а також війну. Завдяки старанням о. Владислава Ванаґса, котрий приїхав сюди в 1986 р., парафія повернулася до життя.
Сьогодні, коли в Україні триває війна на сході, котра так або інакше торкнулася кожного, і безпосередньо торкнулася багатьох українських родин, принісши біль втрати або постійну тривогу за життя рідних людей, що знаходяться на фронті, є можливість наново відкрити цей знак Божого Милосердя, звертаючись до Милосердного Ісуса, взявши участь у Дні захисту життя в Кам′янці-Подільському та допомагаючи у відновленні санктуарію Ісуса Милосердного в Тарноруді.
Джерело: CREDO