Deutsch (Deutschland) 
Українська (Україна) 
Русский (Россия) 
Polski (PL) 
English (United Kingdom) 
Свято Водохреща приводить на думку Вифлеємську Зірку. Повертаються запитання про те, який знак на небі був, що привів волхвів до новонародженого Ісуса. Ці питання задають собі також астрономи.
Ks. Jean-Baptiste Kikwaya SJ з Ватиканської Астрономічної Обсерваторії нагадує, що у цій справі є три гіпотези. Деякі думали, що Віфлеємська Зірка могла бути кометою. Точні розрахунки, однак, показали, що на початку нашої ери жодна відома нам комета не була біля землі.
Згідно з другою гіпотезою,зірка над Віфлеємом могла бути надновою, тобто вибухом згаслої зірки. Появу наднової зірки на небі відзначили літописці різних цивілізацій. Це також залишає слід у просторі. Поки жодних слідів такої наднової не знайдено в літописах чи у Всесвіті, - каже папський астроном.
Третє найімовірніше пояснення Віфлеємської зірки - це сполучення, тобто поєднання декількох небесних тіл в одну лінію, - каже о. Kikwaya.
Джерело: За інформацією Vatican News, Krzysztof Bronk
Переклад власний https://www.hli.org.pl/pl/newsy/4117-astronomowie-nadal-szukaja-sladow-gwiazdy-betlejemskiej.html
Мислити як волхв: Вчені пояснили феномен Віфлеємської зіркиСюжет
Орієнтуючись за "зіркою на сході", вони прибули до Єрусалима і повідомили цареві Іроду про пророцтво народження нового правителя ізраїльського народу
Для розуміння Віфлеємської зірки потрібно думати так, як думали три волхви, вважає вчений.
Феномен Віфлеємської зірки є предметом дискусій вчених, а також релігійних діячів. Вчений-астроном з університету Вандебільта в США Девід Вайнтрауб опублікував свою теорію, що пояснює цей феномен, на сайті видання The Conversation.
Три астрономічні загадки
Для розуміння Віфлеємської зірки потрібно думати так, як думали три волхви, вважає вчений. Так, орієнтуючись за "зіркою на сході", вони прибули до Єрусалима і повідомили царю Іродові про пророцтво народження нового правителя ізраїльського народу.
Крім того, потрібно мислити і як цар Ірод. Він запитав у волхвів про дату появи зірки, тому що, судячи з усього, він і його оточення зірки не бачили.
Звідси випливає перша загадка Віфлеємської зірки, пише Вайнтрауб: як вийшло, що придворні мудреці Ірода не знали про появу такої яскравої зірки і як вона привела волхвів до Єрусалима.
Фото: Fr Lawrence Lew
Поклоніння волхвів
Після цього, щоб дійти до Віфлеєма, волхви повинні були рухатися на південь від Єрусалима. При цьому "зірка на сході рухалася перед ними, поки не зупинилася над місцем, де був немовля".
Тут, як вважає вчений, друга загадка першого Різдва: як же зірка "сходу" привела мудреців на південь, адже північна зірка приводила мандрівників на північ, чому ж східна зірка не привела їхні на схід?
Третя загадка - як зірка, рухаючись перед волхвами, зупинилася і повисла над яслами, де лежало немовля Ісус?
Що ж представляла із себе "зірка на сході"?
Очевидно, що ні зоря, ні комета, ні парад планет не можуть поводитися так в нічному небі, вважає Вайнтрауб. Логічно припустити, що в Біблії як релігійній книзі описується диво поза законами фізики.
Фото: James Callan
ЗА ТЕМОЮ
Однак, Матвій, у чиєму Євангелії описується Віфлеємська зірка, ретельно підбирав слова і двічі написав "зірка на сході". Вайнтрауб робить з цього висновок, що ці слова мали особливе значення.
Посилаючись на астронома Майкла Молнара, він наголошує, що "на сході" це буквальний переклад словосполучення "en te anatole", яке було суто технічним терміном, використовуваним в грецькій математичної астрології дві тисячі років тому.
Судячи з усього, він описує планету, що піднімається над східним горизонтом незадовго перед сходом Сонця. Відразу після сходу вона зникає. Тобто ніхто не бачить "зірку на сході", якщо не подивиться на неї в певний момент.
У ході людського життя майже всі зірки залишаються на своїх місцях. Вони спалахують і гаснуть щоночі, але відносно себе не рухаються.
Однак планети, Сонце і Місяць відрізняються від нерухомих зірок. Так, слово "планета" походить від грецької назви "блукаюча зірка". Вони рухаються приблизно одним і тим же шляхом на тлі зірок, проте іноді вони закривають один одного. Якщо Сонце закриває планету, ми не можемо бачити її, але коли Сонце обганяє планету, вона з'являється, пише астроном.
Картина Сассетта
На передньому плані Віфлеємська зірка
ЗА ТЕМОЮ
Момент появи планети в ранковому небі незадовго до сходу сонця, вперше за місяці, коли вона була прихована в сяйві Сонця, астрологи називають геліакічні сходи, тобто особлива перша поява планети, і є те, що грецькі астрологи називали en te anatole.
При цьому, геліакічні сходи Юпітера грецькі астрологи вважали важливою подією для всіх, хто народився в цей день.
Таким чином, "зірка на сході" відноситься до астрономічної події, яка була астрологічно важливою у контексті давньогрецької астрології, вважає вчений.
Що ж стосується "завислої зірки", то ці слова походять від грецького "epano", також важливого для астрологів, що означає певний момент, коли планета зупиняє свій рух і починає рухатися не в західному, а в східному напрямку. Це відбувається, коли Земля, яка обертається навколо Сонця швидше Марса, Юпітера або Сатурна, наздоганяє іншу планету.
Таким чином, пише астроном, рідкісне поєднання астрологічних подій (потрібна планета з'явилася перед Сонцем; Сонце було в потрібному зодіакальному сузір'ї; низка положень планет, важливих для астрологів) дозволило давньогрецьким астрологам припустити, що в той день народився воістину цар царів.
Трохи про волхвів
Судячи з усього, волхви були вельми мудрими і володіли непоганими математичними знаннями. Крім іншого, вони знали про старозавітне пророцтво, згідно з яким новий цар народиться в сім'ї Давида.
Картина Тіссо
Подорож волхвів
Швидше за все, вони спостерігали за небесами протягом багатьох років, чекаючи обставин, які і стали передвістям народження нового царя.
При цьому "зірка на сході" тільки підказала, коли потрібно вирушати в дорогу, а не провела в прямому сенсі цього слова. Адже в момент коли вони побачили знамення, Ісусу вже було 8 місяців.
Явище на небі датується 17 квітня 6 року до н. е. (з геліакіні сходи Юпітера в той ранок, за яким до обіду його покрив Місяць у сузір'ї Овна) і тривало до 19 грудня 6 року до н. е. (коли Юпітер перестав рухатися на захід, на мить застиг і розпочав рух на схід відносно застиглих на тлі зірок).
Опрацювання власне