Канада: "Самогубство з допомогою" - евтаназія, використовується для отримання органів для трансплантації

З січня по листопад 2019 року від пацієнтів, які померли внаслідок т.зв. самогубства з допомогою (евтаназії),побрано 18 органів та 95 тканок. Це є збільшення на 14% порівняно з усім 2018 роком та на цілих 109% порівняно з 2017 роком.

Самогубство з допомогою  в Канаді легалізовано в 2016 році. У період з січня по жовтень 2018 року 2613 пацієнтів отримали «допомогу» в закінченню життя, що дає 1,12% від усіх смертей у Канаді.

Це вид евтаназії, який проводять лікарі за бажанням пацієнта. Відповідно до законодавства Канади, це рішення повинно бути прийняте без будь-якого зовнішнього тиску. Умовою є  -  важке і невиліковне захворювання або інвалідність, що спричиняє тривале фізичне чи психічне  терпіння та постійні страждання, які не до витримування.

Смерть такої людини повинна стати раціонально передбачуваною для отримання згоди на евтаназію, але такий стан людини не обов'язково може вважатися смертельним. Ця процедура викликає дуже  багато серйозних етичних, ідеологічних, психологічних та релігійних сумнівів.

Проблема донорства органів у цих людей викликає Наступний  дуже серйозний сумнів.  Однак, це все частіше використовується. Статті публікуються в місцевих ЗМІ, де ця практика пиказана "благом" і "великою користю" для тих, хто чекає на трансплантацію. Їх кількість є постійною, але все менше і менше людей реєструють готовність здати свої органи після смерті. Розрив заповнюють органи, які зібрані від осіб, що вчинили допомогове самогубство.

За даними мережі Trillium Gift of Life Network  - установи, яка координує донорство органів та тканин для трансплантації, у канадській провінції Онтаріо ці пожертви становили 5% від загальної кількості донорів органів та тканин. У 2017 році   збільшено удвічі  таке донорство органів,

Trillium закликає пацієнтів брати участь у розмові про віддавання органів, коли люди прийняли рішення на евтаназію.. Відповідно до закону провінції Онтаріо, цю організацію необхідно повідомити про будь-яке заплановане самогубство.

Директор Trillium – Ronnie Gavsie захищає це право як належну процедуру від імені тих, хто чекає на трансплантацію. - "В рамках високоякісної допомоги по закінченню життя ми надаємо їм та їхнім родинам необхідну інформацію і можливість вирішити, чи хочуть вони передати свої органи. Це узгоджується з логічним судочинством та гуманітарним підходом до тих, хто вирішить померти, використовуючи медичну допомогу," - додає Gavsie.

Однак", політики та етики кажуть, що така практика є "досить страшною" і ставить питання про згоду та можливість чинити тиск на важкохворого пацієнта, який, можливо, не хоче взагалі померти.

Неприпустимо поєднувати розмову про рішення про евтаназію з пропозицією пожертвувати органи для трансплантації після смерті пацієнта - кажуть деякі канадські політики, зовсім не бачачи проблеми легалізації самогубства за допомогою лікарів. Вони лише підкреслюють проблему "вільного вибору".

Д-р  Moira McQueen, моральний богослов та виконавчий директор Канадського католицького інституту біоетики, показала можливий сценарій для пацієнта, який згодився на евтаназію та хоче померти вдома.

 Він лише отримає знеболюючий засіб, а потім його доставлять до лікарні, де дадуть йому смертельну дозу отрути, після чого його органи негайно забирають. Не існує відокремлення або основної незалежності синдрому евтаназії від групи, яка побірає органи або тканини. Доктор МакКвін також підкреслив, що існують серйозні етичні занепокоєння щодо трансплантації органів після евтаназії.

Джерело: Life Site News/CNA,

Переклад та опрацювання власні