Подружжя — це дуже делікатна справа. 10 висловів, яких не треба говорити чоловікові

Подружжя — це дуже делікатна справа. З одного боку, ми очікуємо, що це буде наша зона комфорту, тиха гавань, тепле гніздечко і усе, з чим асоціюється безпека; а з іншого — мріємо про невгамовну пристрасть, «високу температуру», романтичні пориви і щоби «він старався».

Ми звикли також очікувати делікатності та ніжності в словах, що — зрештою — цілком правильно. Але я вважаю, що слід також слідкувати за своєю мовою, щоби не зранити найріднішу людину й уникнути тріщини у стосунках. Без довіри не буде ані тихої гавані, ані романтичного пориву, і ми не будемо більше однодумцями. Тому запрошую задуматись, чи не використовуєте ви якогось із цих висловів на адресу чоловіка.

1. «Бо ти завжди!» Так. Всі ми маємо погані звички. Вош чоловік — також. Залишає кухонну губку не на визначеному для неї місці; не миє за собою раковину; залишає взуття посеред коридору; купує надто багато їж; свариться з вашою мамою; дозволяє дітям довго грати на ґаджеті… Маю враження, що шлюби доволі часто розпадаються не через великі драми, а внаслідок багаторічних сварок через дріб’язкові справи. Руки опадають, коли чоловік постіно чує: «Навіщо ти знову стільки всього накупив? Ти ЗАВЖДИ купуєш так багато, що половину треба ЗАВЖДИ викидати…» Наступного разу він не поїде на закупи взагалі, або поїде, привезе і швидко втече перш, ніж ти почнеш свій монолог.

2. «Бо ти ніколи!» …не даруєш квітів; не пам’ятаєш про день народження; не прибираєш за котом; не помічаєш нової сукні; не питаєш, що відчуваю. Зі злості й роздратування вигукуєш йому чергове «ти ніколи», а він чує: «Ти — нездара; ти мені не підходиш, не хочу такого». Може, наступного разу він купить ті квіти, бо тебе любить, але близькі стосунки вже матимуть тріщини, адже ТИ НІКОЛИ ним незадоволена.

3. «Бо чоловік подруги може!» Пофарбувати стіни, просунутися по службі, піти з дитиною до стоматолога… Він може, а ти — ні! Тут не йде мова про когось конкретного і ревнощі, хоча так теж буває. Просто уяви собі свою реакцію, якщо він скаже: «Але ж твої подруги можуть схуднути, отримати науковий ступінь, організувати дитині свято, підтримувати лад удома». Такі порівняння не допомагають зростати, не мотивують до дій і однозначно не зближують.

4. «Моя мама каже, ти повинен!» Вітаю! Ваш чоловік дізнався, що найважливіша людина в житті його коханої, що заслуговує на довіру, є зовсім не він. Так, ви побралися, але для його дружини дім (надійне й безпечне місце) є деінде; а ваше життя і рішення вимагають контролю та оцінки вищої інстанції. Бо ж я обов’язково маю поділитися думкою своєї мами стосовно зміни помешкання або ремонту.

5. «Питала подругу, і вона вважає, що…» Обидві ситуації показують ту саму проблему: не слід виносити сміття з хати. Звісно, добре звертатися про пораду до когось компетентного, шукати допомоги і підтримки в певних випадках навіть без відома чоловіка. Але звістка про те, що ви обговорювали сімейні труднощі з подругою при каві, і вона підказала одне геніальне розв’язання, що точно «спрацює», не сприятиме побудові довіри та розвитку відносин.

6. «Чому в нас нема грошей?» Навіть якби ми були ідеально рівноправні, заробляли однаково та приймали всі фінансові рішення разом, чоловік відчуває відповідальність за добробут родини. Він переживає, що не заробляє достатньо, що через це чогось нам бракує. Мої докори лише поглиблюють його страхи, низьку самооцінку і віру в свої можливості. Це позбавляє його радості.

7. «Не зможеш!» Я не стрималась, бо ж знаю: він собі не дасть з цим ради! Кажу, те що є! Знаю його багато років. Ну і сталося, як гадалося! Цього треба було сподіватися! Так! Тільки от наступного разу він навіть не спробує…

8. «Я ж казала!» Так, я бачила його поразку; так, він не хотів слухати, уперся рогом; так, він помилився. Він прийшов додому зализувати рани, а там — ніж у спину. Бо саме це треба зробити коханій людині, яка чекає підтримки та співчуття.

9. «Лисієш, друже…» Він прекрасно усвідомлює свої недоліки. Він знає, що він лисіє; повільніше бігає; йому потрібні окуляри для читання; у нього живіт і волосся на спині. У той же час він би хотів, щоб його з цим всім далі любили, і коли я кажу: «Лисієш, друже…», він чує: «Ти мені не подобаєшся». Тож він не почне бігати, дозволить собі зайвий кухоль пива, бо ж яка там різниця…

10. «То дитина це розуміє, а ти — ні..!» Він любить наших дітей понад життя і робить усе, щоб їх добре виховати. Однак, він не хоче, щоби його дружина перейшла з «команди батьків» до «команди дітей». Він не хоче, щоби я спала із дитиною замість чоловіка; він не хоче, щоби на вечірках я сиділа в ігровому куточку, а не танцювала чи розмовляла з ним. І особливо він не хоче, щоби я укладала угоду з дітьми і так залишалала його поза грою. Він не хочу чути, що «дитина має рацію», щось розуміє, а він ні. Він чує в такі моменти: «Ти мені не потрібен».

 Упродовж довгих років спільного життя можна навчитися не бачити одне одного. Ми — вдома, можна нарешті розслабитися, не треба зважати на чужі очікування та потреби, правда? Однак я переконана: якщо варто докласти зусиль до чогось, то власне до спілкування. Не кажіть речей, які ранять; згадуйте забуті смішні прізвиська та ваші внутрішні жарти, які розумієте тільки ви.

 Слова можуть зруйнувати, і вони також можуть збудувати. Тому будьте пильні!

Переклад: Христина Шаваровська для CREDO за матеріалами: Марцеліна Метера, Stacja7

Джерело: CREDO: https://credo.pro/2020/01/253988

Опрацювання власне