По дорозі на аборт вона згадала що її колега та його дружина так сильно бажають усиновити дитину

Тріця та її чоловік Скотт мріяли про дитину багато років, але безрезультатно. Врешті-решт вони вирішили поїхати до центру усиновлення. Вони подбали про всі формальності і чекали пропозиції про вимріяне усиновлення.

На жаль, безрезультатно, і після декількох років без відповіді вони почали втрачати надію. Ми були впевнені, що у Бога є інші плани для нас, - сказала Тріція. - Тим часом ми повністю розпещували нашу  племінницю.

У той час у знайомої Скотта з роботи були свої серйозні проблеми. Виявилося, що вона вагітна, але вона не могла піклуватися про дитину, а крім того, вона не хотіла, щоб її сім’я дізналася про це. Вона вирішила зробити аборт, не знайшовши іншого рішення.

Однієї ночі Тріція та Скотт отримали від неї повідомлення в Месенджері з  запитанням, чи коли небіть вони б погодилися усиновити дитину від того, кого вони знають.

Ця знайома дуже тепло підтримала нас, коли дізналася, що ми чекаємо на усиновлення, але все ще без успіху, - каже Триція. "Вона навіть пообіцяла розповісти  про нашу ситуацію, якщо вона коли-небудь зустріне когось, хто думав про те, щоб відправити дитину на усиновлення".

 Коли вона звернулася до нас через те, що сама вагітна, ми одразу сказали - так, звичайно!Тріша і Скотт були в захваті від можливості усиновити дитину та прийняти її у власному будинку. Вони були ще більш вдячні та здивовані, коли почули історію рішення цієї знайомої жінки, що вона вирішила запитати їх лише тоду,  коли вже йшла на аборт .

Вона збиралася абортувати цю дитину, була вже в дорозі на умовлений візит, але, як вона сказала, що пригадала собі мене  і Скотта, як багато ми мріяли про дитину, яку ми не могли мати. Вона зрозуміла, наскільки це важливо, і вирішила зв’язатися з нами, - згадує Тріція.

Незабаром вони заповнили всі документи на право стати батьками. 7 жовтня 2017 року ми з чоловіком чекали в одній із бічних кімнат пологової кімнати, коли народився Kyndal!- Після народження Kyndal знайома була з нами 30 днів, але це був час, коли  мати мала право передумати. Для нас це було більш напружено, ніж кілька років, яких ми чекали на усиновлення, - сказала Тріція. - Ми були майже впевнені, що вона не передумає, бо мала добрі контакти з нами і довіряла нам, але чи завжди це "що, якщо"?

Врешті пройшли ці нескінченні 30 днів, і Kyndal лишилася з своїми новими батьками

, Минуло два щасливі роки, які Трісія та Скотт провели у вихованні маленької дочки.
"Kyndal - це найсолодше, найчудовіше благо для нас", - каже Тріція. - Безумовно, все це було заплановано Божим Провидінням. Якби у нас були власні діти, ми б не захотіли так багато усиновлення, а Кіндал, безумовно, стала б жертвою абору.

Тріція переконана, що тривалий і важкий час очікування на прийняття є важливою частиною цієї історії. Це було викликано незначним непорозумінням у документації, що означало, що їх пропозиція була пропущена. "Однак, якби ми усиновили дитину раніше, у нашої Киндал не було б жодного шансу", - додає Тріція.

Усиновлення Киндал  має характер відкритий, тому мати час від часу цікавиться Киндал. З іншого боку, Тріція часто надсилає їй свої листи та фотографії. Рідна мати Киндал якось сказала в інтерв'ю Трісі, що замість нищівної провини, яка, безумовно, супроводжуватиме її, найкращим рішенням було поставити Кандал на усиновлення заприязненій родині , і вона дуже рада, що маленька знаходиться в хороших руках. Я також переповнена спокоєм, коли бачу мир у серці біологічної  матері, Киндал, - каже Тріця.

Тріця розповіла цю історію після отримання дозволу від матері Киндал. Обидві сказали, що варто сказати, адже обидві сподіваються, що подібне рішення може принести мир багатьом жінкам, які перебувають у складній життєвій ситуації, і людям, які відчувають неможливість мати дітей, а мають велику надію. Бог завжди вірний », - додає Тріція.

Źródło: Life News/ Right to Life of Michigan

Опрацювання та переклад власні