Перший стосувався захисту ненароджених дітей, здатних відчувати біль, тобто після 20 тижня вагітності. Тож його метою було запобігти так званим пізнім абортам.
Другий мав захищати новонароджених, які пережили аборт, і гарантувати їм такі самі права, що їх мають діти, народжені як недоношені на цьому самому етапі вагітності.
Обидва законопроєкти не здолали необхідного порогу в 60 голосів, повідомляє Vatican News. «Це незрозуміло, як хтось може підтримувати убивство немовлят», — написав у заяві після ухваленого рішення Сенату архієпископ Джозеф Науманн із Канзас Сіті, голова Комітету з питань захисну життя при Конференції єпископів США. «Реформи, відкинуті Сенатом, були ключовими для захисту прав людини, й більшість американців їх рішуче підтримує.
Наш народ кращий, ніж би це випливало з такого голосування. Пора, щоб ті, хто підтримує пролайф-закони, виразили це в публічному просторі». У США з 1973 року закон будується на прецедентній справі Рой проти Вейда, який легалізував аборти на вимогу матері без будь-якої причини, аж до моменту народження дитини. Цю справу може заново розглянути тільки Верховний суд США, але він уже довгі роки відкладає її через проабортні погляди більшості суддів, яких обирають на пожиттєвий термін. Нині, однак, президент Трамп призначив двох нових суддів, із пролайф-поглядами, й голоси в цьому зібранні розходяться навпіл. Якщо Трампа оберуть на наступний термін, є шанс, що ця юридична зміна стане можливою.
Джерело: CREDO: https://credo.pro/2020/02/257267