Україна: Львів. Вимоги розблокувати шкільний курс “Основи сім’ї” і називають винних

У листопаді минулого року Міністерство освіти і науки призупинило дозвіл на використання в школах факультативного освітнього курсу «Основи сім’ї», в межах якого старшокласників навчали, як вибрати майбутніх чоловіків або дружин, облаштувати щасливе сімейне життя, планувати і виховувати дітей.

Науковці та громадські активісти у Львівському прес-клубі проаналізували рішення ексміністерки Ганни Новосад — відхилити курс «Основи сім’ї», яке вона назвала «архаїчними стереотипами і уявленнями».

Крім того, учасники пресконференції говорили про підміну понять у гендерній політиці України; вплив гендерної ідеології на систему освіти, медіа, культуру, закони України та інші сфери суспільства; загрози дитячій психології, формуванню особистості, здоров’ю дітей; протиріччя та порушення норм Конституції; порушення християнських догм і моралі та природи людини.

Кандидат філософських наук, експерт з питань сімейної політики, автор програми «Основи сім’ї» Адріан Буковинський розповів, що конфронтацію навколо курсу «Основи сім’ї» в серпні минулого року почала абсолютно штучно створювати одна з радниць міністерки освіти Олена Масліхіна. За словами Андріана Буковинського, вона почала збирати підписи так званих невдоволених батьків, значна частина яких навіть не читали програми.

Експерт розповів, що програма «Основи сім’ї» – це рекомендації Верховної Ради двох скликань. Вона складається із двох методичних посібників для вчителя (10 і 11 клас) та двох підручників-робочих зошитів для учнів. Станом на листопад минулого року було підготовлено понад тисячу педагогів українських шкіл, які мали сертифікати, аби викладати «Основи сім’ї», і в понад сотні шкіл у вересні почали викладати цей предмет на вибір.

Андріан Буковинський розповів, що разом із десятьма науковцями попрацював із зауваженнями до програми і три тижні тому відповіді були надіслані в Міністерство освіти.

«Не було претензій до потреби програми чи її змісту. Були зауваження до певних правових норм, деяких формулювань, особливо які стосуються контрацепції та аборту. З частиною зауважень ми погодились, але вони несуттєві. Скажімо, в деяких місцях треба «сім’ю» на «шлюб» замінити. З частиною претензій ми категорично не погоджуємося і аргументовано пояснили свою позицію. Тому очікуємо розблокування цієї програми, бо прецеденту зупинки діючої програми в Україні не було», – сказав Андріан Буковинський.

Він додав, що лобістами зупинки програми «Основи сім’ї» є організації, які відстоюють гендерну ідеологію, для яких подружжя чоловіка та жінки є застарілим стереотипом, від якого треба відмовлятися.

Андріан Буковинський наголосив, що автори програми сподіваються, що вже наступного тижня вона буде розблокована і продовжиться підготовка фахівців для викладання курсу «Основи сім’ї».

Магістерка психології, консультантка подружніх пар та наречених, членкиня Асоціації сексологів та секстотерапевтів Христина Решетило-Ковальчук розповіла, що з психологічної точки зору гендер – це відчуття як людина уявляє себе у власному тілі, однак зараз це поняття спотворене.

«Безперечно, статі ми змінити не можемо. Якщо я є жінкою, то усі гормональні процеси, мій розвиток закладені за жіночим типом. І ми не можемо впливати на цей процес, якщо не втручаємося у свідомість. Звичайно, ми можемо під час виховання впливати на розвиток дівчаток та хлопчиків. Якраз це нам і пропонують зараз у світі – гендерно нейтральне виховання. Нам кажуть — не називати іменем хлопчика чи дівчинку, бо це визначає стать, а говорити воно. Воно виросте і назве себе тим, ким відчуває. На мою думку, це – нонсенс. Діти, якщо їх так виховувати, змалечку приречені на психічні розлади. Ми можемо купу всього нав’язати дитині, але вона відчуває, ким є. Від постійного нав’язування дитина відчуватиме дисонанс. Таким чином, з точки зору психологічної та медичної, ми самі собі виховуємо нездорових особистостей», – пояснила психологиня.

Вона додала, що держава, яка прагне виховати громадян, які будуть корисними в майбутньому, має дбати про здоров’я людей, а не давати їм можливість травмуватися психічно вже в ранньому віці.

Доцент кафедри філософії Українського католицького університету, голова ГО «Рух за життя» Петро Гусак розповів, що на початку 2000-х років в Україні не було поширеним слово «гендер» чи словосполучення «гендерна політика». За словами науковця, слово гендер походить з англійської граматики і означає граматичний рід. Петро Гусак наголосив, що лише в цьому значенні вжиток слова гендер є коректним, а у всіх решту випадках його вживання не наукове.

«У індоєвропейських мовах граматичних родів є три: maskulinum, femininum та neutrum. Останній рід – будь-що – є дуже вигідним для деяких кіл, бо під нього можна підтягнути що завгодно. Коли серед феміністок є особи лесбійської орієнтації, то можна свої сексуальні практики підтягнути під оцей neutrum. Якщо це все оголосити ще й роллю, тоді можна зрівняти відхилення із нормальним, природним співжиттям чоловіка та жінки. Якщо оголосити все ролями, тоді всі ролі начебто виходять рівноцінними», – пояснив Петро Гусак.

Він додав, що в Україні цю ґендерну рівність подають спочатку як рівність між чоловіком та жінкою, потім оголошують, що ґендер – це поведінкові норми, суспільні відносини між чоловіками та жінками, спосіб себе представлення та уявлення у суспільстві про чоловічість та жіночість.

«Якщо ми цей суспільний аспект назвемо словом ґендер, то все – щілинку відкрито. Якщо говорити рибальською термінологією, то рівність між чоловіками та жінками – це смачна наживка, а коли риба заковтне цю наживку, там вже буде гачок. А гачок – не лише соціальне становище, соціальні форми взаємодії, але й форми сексуальної поведінки, так звані сексуальні ролі», – сказав Петро Гусак.

Він також зазначив, що коли на законодавчому рівні пропонують визнати такі форми співіснування, відбувається дискримінація сім’ї – союзу чоловіка і жінки.

Доцент кафедри філософії УКУ розповів, що прикладом тиску на традиційні сім’ї є план дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року від 15 листопада 2015 року. У квітні 2016 року цей документ увів в дію прем’єрміністр Володимира Гройсман.

У цьому плані є легалізація одностатевих подружь, усиновлення дітей одностатевими та трансгендерними парами, безперешкодний доступ до зміни статі та посилення відповідальності за ґендерну дискримінацію.
Саме на основі цього документу Міносвіти почало запроваджувати ґендерну цензуру підручників, а законотворці розробили законопроекти №0931, де йдеться про дискримінацію за асоціацією, та – №2693, в якому передбачені штрафи за цитування священних писань, які не до вподоби особам з певною сексуальною орієнтацією.

«Тобто починається тиск на суспільство згори. Спочатку начебто говорять про рівність між чоловіками та жінками, а потім – тоталітарний диктат: ось що таке гендерна ідеологія», – резюмував Петро Гусак.

Голова комісії сімейної політики та захисту прав дітей Громадської ради при ЛОДА, голова ГО «На крилах ангелів» Галина Царьова вважає, що сім’ї, які пропонують створювати українцям «батько-батько», «мати-мати», мають реальну загрозу для дітей, для майбутнього України.

«На фоні демографічної кризи, яку зараз переживає Україна, впровадження гендерної ідеології – це повільна смерть для нашої нації. Спершу це подавали як рівність між чоловіком і жінкою, а зараз досить агресивно впроваджується можливість дитині обирати жінка вона чи чоловік. Правління Громадської ради при ЛОДА скерувало листа керівництву держави щодо негайного призупинення нав’язування гендерної ідеології у навчальних закладах України», – сказала Галина Царьова.

Вона нагадала, що ст. 51 Конституції України чітко визначає: шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Інших варіантів формування шлюбу в Конституції немає, тому «гендерні» законопроекти мають бути відкликані.

«Чому нашим дітям вкладається чужа ідеологія? Ми не повинні брати з Європи усе підряд. Ми повинні брати найкраще, але чомусь не бачимо тих наслідків, які через кілька років будемо пожинати. Вважаю, що безпричинне призупинення курсу «Основи сім’ї» суперечить цінностям, які ми пропагуємо дітям у більшості українських сімей», – наголосила Галина Царьова.

Активіст, один із засновників «Руху батьків Львівщини», Андрій Кужелев сказав, що надзвичайно важливо, аби діти знали, як будувати свої сім’ї, як правильно виховувати своїх дітей.

«В Україні становище сім’ї є в жахливому стані. Однак я хотів би наголосити, що в Європі ситуація теж невтішна. Скажімо у Німеччині після так званої сексуальної революції вони мають постійну демографічну кризу. Краще сказати, що це не криза, а поступове зникнення корінного населення Німеччини. Зараз там така ситуація, що країна не може відтворити достатню кількість свого власного населення і змушена залучати до цього процесу емігрантів з інших країн. Зауважте, що наша країна не може собі цього дозволити. Ми не настільки економічно розвинуті, щоб запрошувати людей з інших країн, які зможуть заповнити робочі місця. Зараз наша країна уже має критично низький рівень народжуваності. Якщо ми додамо до цього ще й ґендерну ідеологію, то суттєво погіршимо цю ситуацію. Ми вважаємо, що ЛГБТ-культура та ґендерна ідеологія – це великий соціальний експеримент і не хочемо, щоб над нами експериментували. Ми хочемо бачити здорові сім’ї наших дітей у майбутньому», – сказав Андрій Кужелев.

Пастор, громадський діяч, голова ГО «Фонд захисту сім’ї» Олександр Савченко зазначив, що гендерна політика в світі дійсно є необґрунтованою, недоведеною ідеєю. На думку громадського діяча, українці мають відстоювати збереження своєї автентичності, своїх засад, моралі та принципів виховання дітей. Він закликав пам’ятати історію із троянським конем і пильнувати, щоб ця ідеологія не стала руйнівним чинником українського суспільства.