Представники нетрадиційної орієнтації не на жарт злякалися пандемії.Світ живе в умовах пандемії, яка налякала уряди цілих країн. Не виключенням стали й представники нетрадиційних сексуальних меншин. Дані особи, традиційно, у червні протягом останніх 5 років проводять такий собі всесвітній «тиждень гордості», коли вони гуськом ходять містами та хваляться, що вони таки нетрадиційної орієнтації.
...Але...Тобто, толерантність, мультикультурність – весь набір пропогандивних штампів живуть лише в умовах добробуту та пересиченості життям. Як це не дивно, тільки-но світ охоплює пандемія, війна, чи інша надзвичайна ситуація, то всі враз забувають про декларовані раніше гасла.
У цьому році українські грантоїди вирішили піти ще далі і оголосили «місяць гордості», протягом якого вони планували пишатися свою «інакшістю». Але, як не парадоксально, втрутилася пандемія.
«У зв’язку із глобальною пандемією COVID-19, оголошенням надзвичайної ситуації на території Київської області та міста Києва, а також із введенням карантинних заходів в Україні, ГО «КиївПрайд» змушена повідомити про перенесення «ПрайдМісяця» та «Маршу Рівності 2020» на невизначений термін. Нову дату буде оголошено після стабілізації ситуації та офіційного закінчення карантинних обмежень», – оголосили лідери голубих.
Відзначимо, це вже не вперше на ЛГБТ впливають суспільно-політичні події. У 2013 році в Києві пройшов перший гей-парад, а вже за рік у 2014, коли в Україні вирувала активна фаза війни, представники нетрадиційної орієнтації та грантоїди не влаштовували ніяких заходів. Однак вже у 2015, коли ворога на сході було зупинено і стало зрозуміло, що ситуація нормалізувалася, гей-парадівці знову вийшли поганити наші вулиці.
Відзначимо, пандемія впливає не лише на представників одностатевих відносин, а і на лібералів в цілому.
Зокрема, пандемія коронавірусу і наплив біженців з Туреччини, викликали острах у Євросоюзі. Європа вже виділила величезну суму на підтримку Греції, яка стримує біженців, що напливом ідуть з Туреччини, забувши всі слова про толерантність і відкриті кордони. При цьому кордони між країнами ЄС так само закриті.
Тобто, толерантність, мультикультурність – весь набір пропогандивних штампів живуть лише в умовах добробуту та пересиченості життям. Як це не дивно, тільки-но світ охоплює пандемія, війна, чи інша надзвичайна ситуація, то всі враз забувають про декларовані раніше гасла.