Масштаби приголомшливого дослідження, яке тривало 30 років, невідомі. Жертвам обіцяють грошову компенсацію. У Берліні у другій половині ХХ століття бездомних хлопчиків навмисно віддавали на виховання чоловікам, засудженим за педофілію. Це був "експеримент" на тлі сексуальної революції, влада про нього знала.
Про це стало відомо в середині червня, коли група вчених оприлюднила доповідь, підготовлену на замовлення департаменту у справах освіти берлінського сенату. Корреспондент.net розповідає подробиці.
"Вони зламали нам життя"
У Німеччині протягом 30 років відомий і шанований професор педагогіки Гельмут Кентлер проводив експеримент, під час якого педофілам було дозволено всиновлювати бездомних дітей. Зараз Університет Хільдесхайма представив фінальне розслідування у цій справі.
ЗА ТЕМОЮ
Німецька поліція розкрила велику мережу педофілів
Свою роботу з молоддю Кентлер почав ще в 1960-х роках у Євангелічній академії у Франкфурті. Незабаром його призначили "першим педагогом" в навчальному центрі для євангельської молоді у Баварії.
У той час Кентлер став відомий завдяки своїй теорії про необхідність емансипації підлітків і став помічником одного з найвідоміших німецьких фахівців соціальної педагогіки Клауса Молленхауера в Берліні.
Там Кентлер незабаром очолив відділ соціальної педагогіки, видав книгу Батьки вчаться сексуальному вихованню, а із середини 1970-х і до кінця кар'єри в 1996 році викладав на курсах для педагогів у Ганновері.
Однак після його смерті стало відомо про його експеримент з усиновлення підлітків педофілами. У ньому брали участь безпритульні хлопчики 13-15 років. Метою називалася "ресоціалізація" сиріт і прискорення процесу їхнього дорослішання.
Гельмут Кентлер
У 1988 році Кентлер оголосив про успіх свого експерименту. Професор був переконаний, що статевий зв'язок між прийомними батьками та всиновленими хлопчиками не шкодить дитячій психіці.
Обѓрунтуванням експерименту було те, що в опікунів мала бути причина піклуватися про безпритульних. Сексуальний інтерес, як вважав Кентлер, і є такою причиною.
Він брав участь у лобістських групах, які домагалися скасування заборони на педофілію. Їхній керівник Бруно Бендіго в 1990-х був засуджений за сексуальну наругу над дітьми.
Кентлер виступав як експерт у суді з подібних справах і пишався тим, що жоден з майже 30 процесів, у яких він брав участь, не закінчився обвинувальним вироком.
Сам професор, який був відкритим геєм, виховував трьох прийомних синів. Після смерті Кентлера у 2008 році журналісти і громадські організації називали його "борцем за емансипацію" і "маяком" сексуальної освіти.
Університет Хільдесхайма
Тільки у 2013 році стали говорити про жахливий експеримент Кентлера, коли політолог Франц Вальтер заявив, що професор грав ключову роль у русі педофілів.
У шістдесятих у ФРН, як і в інших західних країнах, почалася сексуальна революція. У 1969 році німецька влада відмінила покарання за гомосексуальні зв'язки.
У деяких колах суспільства почали обговорювати необхідність дозволити сексуальні зв'язки між дорослими і дітьми або підлітками. Деякі вважали, що інтимні стосунки з неповнолітніми повинні розглядатися не як табу, а як прогресивний метод виховання.
Такі дискусії відкрито йшли, зокрема, у лівих партіях і рухах, наприклад, у партії Зелених і Вільній демократичній партії.
У 1980 році на з'їзді Зелених запропонували боротися за дозвіл на секс з дітьми до 14 років. А у 1982 році Даніель Кон-Бендіт - один з лідерів студентських заворушень у Франції 1968 року і депутат Європейського парламенту від німецьких Зелених - заявив у ток-шоу: "Коли дівчинка п'яти років починає роздягати тебе - це фантастика", пише Медуза.
Співробітники Університету Хільдесхайма, які проводили розслідування, в нинішній роботі вивчили документи і записи інтерв'ю з його мимовільними учасниками. Вони з'ясували, що мова йде про цілу мережу у сфері освіти, включаючи сенат Берліна, де педофілію "приймали, підтримували і захищали".
Прийомних батьків-педофілів знайшли серед високопосадових учених з інституту Макса Планка, Вільного університету Берліна і школи Оденвальд.
Скільки людей стали жертвами приголомшливого експерименту - невідомо. Як пише DW 29 червня, двоє з них кілька років намагаються домогтися справедливості за завдані їм травми.
"Вони зламали нам життя", - каже Марко (ім'я змінено). Чоловікові недавно виповнилося 40 років, однак він виглядає значно молодше.
На перший погляд здається, що ніщо в його поведінці не свідчить про травматичні події, що сталися з ним у дитинстві. Але з дев'яти років Марко жив з опікуном, який регулярно його ґвалтував.
"Я ніколи не зможу остаточно залишити це позаду", - зізнається Свен, якого в дитинстві відправили жити до того ж опікуна, що і Марка.
Сексуальне насильство, якого зазнали Свен і Марко, завдали їм глибоку душевну травму. Їх доросле життя склалося не особливо вдало, вони залежні від допомоги держави й отримують соціальну допомогу.
Берлінський сенатор Сандра Шерес, яка взяла "справу Кентлера" під свій контроль, пообіцяла виплатити жертвам експерименту грошову компенсацію. Але вони хочуть покарання для таких усиновителів.