Ратифікація Стамбульської конвенції збільшує насилля та розвиває сексуальні збочення

Мета Стамбульської конвенції – захистити жінок від насильства та попередити дискримінацію за гендерною ознакою...Теза 3: «Дітей не просто будуть вчити, що ти не хлопчик і не дівчинка і не говори про це. І батькам забороняють відповідно про це вчити своїх дітей. Але може бути так, що ти рослинка, пласмаска, пласмаска з рослинкою, ти коняка». (5:11-5:28)

Зеленський пообіцяв внести до парламенту проєкт закону про ратифікацію Стамбульської конвенції (Конвенція Ради Європи про запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами). Це стало поштовхом до чергового протистояння думок щодо необхідності доєднання України до цього міжнародного документу. Серед противників конвенції – Сергій Гула, якого ми неодноразово «ловили» на розповсюдженні неправдивої та необґрунтованої інформації. 

Ми перевірили сім тез Сергія Гули, у яких він маніпулював на тему Стамбульської конвенції. 

Теза 1. Стамбульська конвенція збільшує домашнє насильство

Цю тезу Гула підкріплює аргументом, що країни, які ратифікували Стамбульську конвенцію, мають вищий рівень насилля проти жінок, аніж ті, які її не ратифікували. Приклад наводить із доповіді щодо насилля проти жінок, проведеного Агентством ЄС з фундаментальних прав:

Цифри по країнах, які називає Гула, зазначені маніпулятивно. Вони показують частку опитаних жінок у країні, які хоча б раз за своє життя були жертвами будь-якого сексуального чи фізичного насилля від будь-кого, а не рівень саме домашнього насилля за поточний період. Більше того, у наведеному прикладі використані частково неправильні дані. Частина країн, де, за словами автора, жінки рідше зазнають насилля, насправді ратифікували Стамбульську конвенцію. А саме: Португалія, Мальта, Словенія, Кіпр та Іспанія.

Більше того, аргумент Гули позбавлений логічного зв’язку. Спираючись на наведені дані, не можна робити однозначні висновки про причинно-наслідковий зв’язок між ратифікацією конвенції та підвищенням рівня насилля. Зв’язок може бути оберненим. Також, автори дослідження застерігають від порівняння часток жінок, які зазнали насилля, у різних країнах. Серед іншого дають такі можливі пояснення різниці рівня насилля між країнами ЄС.

• Різна культура відкритості щодо насилля – десь про насилля повідомляють, а десь – ні. 
• Чим вища країна за рівнем гендерної рівності, тим вища ймовірність, що про насилля говорять. Тому у більш гендерно рівних країнах, таких як Швеція, Данія, Нідерланди, можуть частіше повідомляти про насилля, ніж у країнах з нижчою гендерною рівністю, таких як Польща, Мальта, Кіпр.
• Відмінності у перебуванні жінок у середовищі, у якому вищий ризик стати жертвою насилля. Наприклад, жінки на вищих керівних посадах частіше стають жертвами сексуального насилля. Дослідники припускають, що жінки, які кидають виклик традиційним соціальним ролям, працюючи чи спілкуючись зі знайомими у нічний час, більше ризикують стати жертвами насилля.

Теза 2: «Гендер асоціюється із сексуальним збоченням. Те, що ми говоримо, про що треба садить чи про що лікувать, вибачте, в псіхушці, це має бути узаконено (Стамбульською конвенцією – ред.)». (6:06-6:23)

Цю тезу Гула аргументує тим, що нібито Стамбульська конвенція узаконює неприйнятну сексуальну поведінку (зоофілію, педофілію, інцест). Гула не розрізняє поняття «гендерна ідентичність», «сексуальна орієнтація» та «біологічна стать», що призводить до некоректних висновків.

Біологічна стать – біологічно зумовлений поділ живих організмів на самців і самиць (у людей – на чоловіків та жінок).

Гендерна ідентичність – уявлення людини про свою стать, які стосуються соціальної поведінки людини, прийнятних або неприйнятних у суспільстві норм і правил. Саме гендерна ідентичність – а не біологічна стать – визначає поведінку людини. 

Сексуальна орієнтація – стійкий романтичний чи сексуальний потяг (або їх поєднання) до осіб протилежної статі чи гендеру, тієї ж статі чи гендеру, або обох статей або більше одного гендеру.

Більше – тут.

Стамбульська конвенція виступає на захист гендерної ідентичності і за протидію гендерній дискримінації.Наприклад, проти стереотипів щодо «чоловічої» і «жіночої» хатньої праці.

Теза 3: «Дітей не просто будуть вчити, що ти не хлопчик і не дівчинка і не говори про це. І батькам забороняють відповідно про це вчити своїх дітей. Але може бути так, що ти рослинка, пласмаска, пласмаска з рослинкою, ти коняка». (5:11-5:28)

Дітям будуть пояснювати, що є:

• біологічна стать, яка дана від природи,
• гендерна ідентичність, яка зумовлюється соціальною поведінкою людини, прийнятних або неприйнятних у суспільстві норм і правил, 
• а також різні сексуальні орієнтації. 

Теза 4: «Угорщина відмовилася ратифікувати Стамбульську конвенцію, а прем’єр і президент Польщі заявили про необхідність її денонсації». (4:40-4:50)

Угорщина справді відмовилася ратифікувати Стамбульську конвенцію. 

Щодо Польщі, то ні президент Анджей Дуда, ні прем’єр-міністр Матеуш Моравецький не заявляли про необхідність денонсації Стамбульської конвенції. Заяву подібного характеру робив віцеміністр юстиції Марцін Романовські. Утім, це була особиста позиція Романовські, а не позиція міністерства юстиції.

Також, в Угорщині та Польщі є тенденція до зниження демократії в останні роки. Тому нам не обов’язково орієнтуватися на досвід саме цих країн в даному питанні, якщо Україна планує розвиватися в демократичному напрямку.

Теза 5: «Ратифікація Стамбульської конвенції веде до зниження народжуваності» (11:00-11:10)

Цю тезу Сергій Гула пояснює такими непідкріпленими аргументами:

Слова автора щодо негативного впливу гендерних ідеологій на демографію не підкріплені доказами. Дійсно, більш економічно розвинені країни, як правило, мають нижчі показники народжуваності. Але це має інші, аніж гендерна ідеологія, причини. Це пов’язано з освітою жінок та їхньою участю у ринку праці, високим відсотком виживання дітей, вищою тривалістю життя, вартістю інвестицій у людський капітал та продуктивністю економіки. 

За інших рівних, від’ємний приріст населення (переважання смертності над народжуваністю) і старіння населення можуть негативно впливати на темпи економічного зростання. Утім, в розвинених країнах це може компенсуватися зростанням очікуваної тривалості життя, зростанням продуктивності праці і збереженням працездатності людьми похилого віку.

Теза 6: «Конвенція – це вже закон. Це не те, що закон Верховної Ради, який може бути ліквідований, це не те, що Конституційний Суд скаже, що це неконституційно. Це набагато важча процедура по відміні». (9:55-10:10)

Адвокат Сергій Гула – маніпулює або ж неуважно прочитав текст конвенції, яку критикує. Стаття 80 Стамбульської конвенції зазначає, що:

1. Будь-яка Сторона може будь-коли денонсувати цю Конвенцію шляхом надіслання повідомлення, адресованого Генеральному секретарю Ради Європи.
2. Така денонсація набирає чинності з першого дня місяця, що настає після закінчення тримісячного строку з дати отримання повідомлення Генеральним секретарем.

Рішення про денонсацію міжнародних договорів, чим є конвенція, приймає Верховна Рада простою більшістю.

Теза 7: «Найбільше до суїцидів схильні саме підлітки з ЛГБТ спільноти, коли воно не визначилося, хто воно: дівчинка чи хлопчик». (8:08-8:20)

Дослідження справді стверджують, що серед представників ЛГБТ+ спільноти вищий рівень спроб вчинення самогубств та власне самогубств. Серед причин посягання на своє життя вказують стигму, дискримінацію та упередження щодо представників ЛГБТ+ спільноти. Тобто до самогубств їх можуть схиляти упередження, стигматизація і тиск з боку суспільства, а не лише проблеми з самовизначенням. Прикладом таких упереджень є, зокрема, і відео Сергія Гули.