Польша: Єпископи ухвалили документ на тему ЛГБТ+

«Неприйнятними є будь-які факти фізичного чи вербального насильства, усілякі форми хуліганської поведінки й агресії стосовно осіб ЛГБТ+». Але водночас «належить підкреслити слушні очікування цілого суспільства, щоб були вшановані також права інших членів суспільства, особливо ж їхні релігійні почуття», — сказано в новому документі польських єпископів.

Обов’язок поваги до осіб, пов’язаних із рухом ЛГБТ+, не означає безкритичного схвалення їхніх поглядів, — підкреслюють єпископи в документі про позицію стосовно ЛГБТ+, яке Конференція єпископату Польщі ухвалила  28 серпня 2020р.

Документ єпископату про ЛГБТ+ Документ Конференції польських єпископів налічує 27 сторінок і містить 4 розділи: «Статевість чоловіка й жінки у християнській антропології», «Рухи ЛГБТ+ у демократичному суспільстві», «Особи ЛГБТ+ у Католицькій Церкві», «Церква стосовно позиції ЛГБТ+ у справі сексуального виховання дітей та молоді».

Єпископи зазначають, що Церква відкрита на діалог із кожною «людиною доброї волі», яка шукає правди. Взірцем такої позиції вони називають Папу Франциска, який «зустрічається з людьми, що ідентифікують себе з ЛГБТ+, доброзичливо простягає до них руку, висловлює розуміння їхніх схильностей, але водночас не уникає чіткого представлення вчення Церкви на тему гендерної ідеології та практик, противних природі й гідності людини, яке міститься в її офіційних документах і цілісно викладене в Катехизмі Католицької Церкви».

Виклики, постулати і культурні зміни У позиції Конференції польського єпископату звернено увагу, що виклики, з якими нині стикається людська та церковна спільнота, мають своє походження у т.зв. сексуальній революції та супровідних їй культурних і звичаєвих змінах. «Відкинення традиційної моральності призвело до глибоких змін у розумінні людської статевості.

Специфічним вираженням цих змін є гендерна ідеологія та позиції, характерні для ЛГБТ+. Вони проголошують право людини на самовизначення своєї статі безвідносно до об’єктивних критеріїв, що їх визначають її геном і анатомія, та на радикальне розділення між статтю біологічною (sex) і культурною (gender), першість суспільно-культурної статі над біологічною, а також прагнення до створення суспільства без статевих відмінностей», — сказано в документі.

Конференція зазначає, що основний спротив має викликати позиція легковаження біологічними та психічними елементами людської статевості, а також спроби визначення так званої «нейтральної статі», яку ще інколи називають «третьою». Обов’язок поваги щодо осіб ЛГБТ+ Єпископи підкреслюють у документі: «Постулат поваги до кожної людини, також і до осіб, які ідентифікують себе з ЛГБТ+, повністю слушний; але демократична держава повинна подбати про те, щоб жодне з основоположних прав цих осіб, яке не перебуває в суперечності з людською природою та спільним благом (такі як одностатевий зв’язок чи всиновлення дітей такими зв’язками), не було порушене.

Тому неприйнятними є будь-які акти насильства фізичного чи вербального, всілякі форми хуліганської поведінки й агресії стосовно осіб ЛГБТ+». У документі Конференції єпископату Польщі також читаємо: «Паралельно до вищезгаданих прав осіб, обв’язаних з ЛГБТ+, належить підкреслити слушні очікування цілого суспільства, щоб були пошановані також права інших членів суспільства, серед яких, зокрема, право на їхні релігійні почуття, сповідувані ними моральні принципи й підстави громадського порядку».

Спротив щодо певної діяльності ЛГБТ+ Єпископи написали: «Церква, з одного боку, не боїться проголошувати обов’язок пошани персональної гідності кожної людини, також і осіб, пов’язаних з ЛГБТ+, а з другого, на тих самих підставах, повинна поставитися зі стриманістю, а в окремих випадках із виразним спротивом, до гендерної ідеології та форм активності рухів ЛГБТ+, які замовчують цю істину про людину, та до їхніх соціальних проєктів і цілей, які вони собі визначають.

У відповідь на таку позицію, як суспільства, так і Церкви, особи, пов’язані з ЛГБТ+, говорять про дискримінацію чи гомофобію і постулюють їх подолання. Це стосується також католиків, які різною мірою включаються в ці рухи. Така дискримінація нібито полягає в т.зв. гнобительській гетеросексуальній нормативності традиційних суспільств, тобто в переконанні, що тільки зв’язок чоловіка й жінки може бути названий подружжям і повинен мати спеціальні права та привілеї», — сказано в документі.

Біологічна і культурна стать Автори документа підкреслюють, що особи з середовища ЛГБТ+ надають пріоритетне значення сексуальним схильностям, які відкидають статеву комплементарність [взаємодоповнюваність] чоловіка й жінки, а тим самим, принаймні в теорії, ставлять під сумнів їхнє батьківське покликання. «За мету своїх прагнень вони визначають також юридичне урівняння гомосексуальних зв’язків із гетеросексуальними подружжями.

У підсумку, в цілому цьому процесі людська статевість стає щораз більше позбавлена свого особового значення й цінності як особливий дар, святий дар, якого чоловікові й жінці уділив сам Творець». Польські єпископи також вказали, що одним із наслідків невраховування взаємності й комплементарності стосунків жінки і чоловіка та заперечення прокреаційної мети статевості є радикальне відділення біологічної статі (sex) від суспільно-культурної (gender). «Біологічно-анатомічна стать базується на психобіологічних критеріях.

Суспільно-культурна стать визначає спосіб переживання й реалізації відмінностей між статями у конкретній культурі. З помилкового відокремлення статі біологічної від культурної, яке по суті полягає в релятивізації біологічної статі, «випливає розрізнення багатьох “сексуальних орієнтацій”, які визначаються вже не відмінностями біологічної статі між чоловіком та жінкою, а можуть набирати інших форм, що характеризують тільки радикально автономного індивідуума», — каже документ. Розуміння сім’ї та подружжя Єпископи нагадують, що Церква не може погодитися на розширення розуміння подружжя та сім’ї, урівнення в правах та привілеях гетеросексуальних подружжів та гомосексуальних зв’язків, на визнання партнерських зв’язків, що їх творять одностатеві пари, та на врегулювання майнових питань, аліментів і спадкоємства, а також уможливлення одностатевим зв’язкам усиновлювати дітей та надання особам до 16 року життя права самим визначати свою стать.

«Усвідомлюючи справу радикального характеру постульованої культурної трансформації та постулатів суспільства “без статевих відмінностей” (Конгрегація католицької освіти, «Чоловіком і жінкою створив їх, п.2), рухи ЛГБТ+ пропонують застосування методу малих кроків, що мають на меті вимушення повільної звичаєво-культурної трансформації через поступове призвичаювання суспільства до поведінки, яка донедавна вважалася неприйнятною і морально осудною.

Деякі засоби суспільної комунікації підтримують ці проєкти, пропагуючи гендерну ідеологію, просуваючи гадану привабливість розлучень, зрад, сексуальної розпущеності, висміюючи вірність, дівоцтво, чистоту і релігійність», — підкреслює Конференція.

Сексуальна освіта

У документі вказано, що цій меті має служити сексуальна освіта дітей, проваджена вже з дошкільного віку. «Хоча деякі постулати осіб, пов’язаних з ЛГБТ+, стосовно виховання дітей, беруть до уваги цінності, фундаментальні також для міжособистісного спілкування в гетеросексуальному подружньому зв’язку, такі як любов, взаємну повагу, почуття співвідповідальності, — однак більшість пропонованих засобів, методів та цілей виходить далеко за межі виховання, скерованого на цілісне благо дітей та молоді.

З відповідальним вихованням неможливо узгодити надання дітям доступу до матеріалів, що оголюють людську інтимність і навчають їх приємного “маніпулювання” своєю статевістю та вводять їх у ранній сексуальний досвід», — написали єпископи. Транссексуальні особи і таїнства Автори документа пропонують: «Перед лицем викликів, що їх творять гендерна ідеологія та рухи ЛГБТ+, а зокрема зважаючи на труднощі, страждання й духовну роздвоєність, яку переживають ці особи, обов’язковим є створення консультацій (також і з допомогою Церкви або ж при її структурах), які служитимуть особам, що прагнуть віднайти сексуальне здоров’я і природну статеву орієнтацію».

Єпископи нагадують, що «Церква не відмовляє транссексуальним особам права належати до Церкви, а отже — не відмовляє їм також у Святому Хрещенні, як і в інших Святих Таїнствах, якщо виконано фундаментальні умови дійсного та гідного їх прийняття».

«Однак, стоячи на сторожі святості таїнств, Церква не може погодитися на їх незгідне з істиною служіння там, де їх дійсне або гідне уділення чи прийняття є або залишається залежним від статі людини. Це стосується, зокрема, Таїнства Святого Хрещення, Таїнства Рукоположення і Таїнства Подружжя. Для дійсності їх уділення вирішальне значення має генетична стать, а не суб’єктивне статеве самовизначення конкретної особи», — стверджує документ Конференції єпископату Польщі.