Декретна відпустка для чоловіків

В Україні було зареєстровано законопроект № 3695, який вводить відпустку при народженні дитини для чоловіків, які знаходяться у шлюбі з матір’ю малюка, які не знаходяться у шлюбі, але спільно проживають; будь-якому повнолітньому родичу, котрий буде доглядати за новонародженим.

Також у цьому законопроекті пропонується замінити слово «жінкам» словами «одному з батьків дитини» у статті 179 Кодексу законів про працю України. Можна припустити, що це робиться для того, щоб урівняти права жінок та чоловіків на догляд за дитиною. Але чи дійсно це так?

В останні роки Microsoft, Netflix, Walmart і навіть федеральний уряд Америки запровадили оплачувані відпустки не тільки для мам, а і для татусів. На початку 2020 року у двотижневу декретну відпустку пішов міністр охорони навколишнього середовища Японії — Сіндзіро Коїдзумі.

Країною, котра започаткувала декретні відпустки вперше для чоловіків, є Швеція. Там батьків мотивують долучатися до догляду за дитиною з 1974 року. У Швеції чоловік зобов’язаний взяти 90 днів відпустки, інакше сім’я не отримає фінансової допомоги від держави. Існують так звані «батьківські квоти» — кількість днів у декретній відпустці, які повинен взяти тато. У Норвегії, Ісландії, Великобританії чоловік має провести у відпустці не менше двох тижнів.

З точки зору психології, долучення батька до виховання дитини з самого малку має свої позитивні сторони. Часто буває так, що жінка та її мама не довіряють молодому татусю догляд за дитиною, бояться, що він зробить щось неправильно. Чоловіки й самі часто думають, що можуть випадково завдати шкоди малюку. Тому батько стає ізольованим від спілкування з дитиною. Це може призводити до погіршення стосунків у парі, адже чоловік тоді підсвідомо бачить у дитині конкурента за увагу та любов дружини.

Навіть у жінок буває так, що материнська любов до немовляти прокидається не відразу, а через деякий час після народження дитини. У чоловіків немає того гормонального сплеску, котрий є у жінок після вагітності та пологів. Тому для татусів так важливо проводити час з дитиною, доглядати за нею, бути включеними у процес виховання з перших днів життя малюка. У дослідженні Маргарет Родхолм батьки протягом 15 хвилин кожен день тримали немовлят на руках, розмовляли з ними. Надалі такі татусі виявляли більшу зацікавленість у догляді за дитиною та переживали яскравіше емоційне задоволення від спілкування з нею.

Підтримка та любов тата дуже важливі і для матері, і для дитини. Іспанські учені стверджують, що наявність чоловіка поряд стимулює вироблення гормонів окситоцину та пролактину. Це позитивно впливає на наявність грудного молока у жінки. Пол Рейберн, автор книги «Чи мають значення батьки?», говорить, що час із татом покращує когнітивний розвиток малюка. Шестимісячні діти, котрі проводили час із чоловіками, до 3 років мали більший словниковий запас ніж ті, хто грав лише з мамою.

Для хлопчиків чоловік – це приклад статево-рольової поведінки, допомога у самоідентифікації. Дівчатка навчаються будувати стосунки з протилежною статтю завдяки відносинам з батьком. Тато відповідає за формування кордонів у дитини. Він вчить тому, що існують деякі обмеження, не всі бажання дитини можуть бути задоволені, привчає до дисципліни та контролю. Але кордони дитині потрібно показувати не відразу, спочатку потрібна безумовна любов. А безумовна любов – то функція матері. У випадках, коли тільки чоловік бере декретну відпустку і у перші дні сам доглядає за малюком, у дитини може не сформуватися почуття базової довіри до світу. Дуже важливим є формування прив’язаності у малюка. Частіше за все першим об’єктом прив’язаності дитини є мама. Прив’язаність до батька формується упродовж наступних декількох місяців. Об’єкт прив’язаності дає дитині відчуття безпеки.

Еріх Фромм вважав, що любов батька потрібно заслужити. Батьківська любов не є вродженою, а формується у перші роки життя під час взаємодії з дитиною. Любов батька слугує умовною нагородою за досягнення та успіхи дитини. Згідно з теорією Адлера, роль батька у вихованні дитини – це заохочення до соціалізації, формування уявлень про світ та ідеалів.

В Україні було зареєстровано законопроект № 3695, який вводить відпустку при народженні дитини для чоловіків, які знаходяться у шлюбі з матір’ю малюка, які не знаходяться у шлюбі, але спільно проживають; будь-якому повнолітньому родичу, котрий буде доглядати за новонародженим. Також у цьому законопроекті пропонується замінити слово «жінкам» словами «одному з батьків дитини» у статті 179 Кодексу законів про працю України. Можна припустити, що це робиться для того, щоб урівняти права жінок та чоловіків на догляд за дитиною. Але чи дійсно це так?

Поняття «декретна відпустка» означає два види соціальної відпустки: відпустку у зв’язку з вагітністю і пологами, яку може взяти тільки жінка, та відпустку для догляду за дитиною. Стаття 179 Кодексу законів про працю України вже зараз дозволяє брати відпустку для догляду за дитиною татусеві, діду, бабі або іншому родичеві. До 3 років дитини є можливість брати декретну відпустку по черзі. Якщо перші півтора року за дитиною доглядала мама, то наступні півтора року це може робити батько.

Тоді чиї інтереси насправді відстоює новий законопроект, який пропонує давати відпустку для догляду за дитиною «одному з батьків дитини, що може не бути у шлюбі з матір’ю»? Нічого не нагадує? Можливо, потрібно було б відразу писати «батько-1» та «батько-2»?

Автор: Маргарита Шавловська, психолог, консультант із сексуальності людини