Врешті я примирилась з Богом! Посповідалась з цього важкого гріха, почала жити звичним нормальним життям та було дещо, що залишиться зі мною назавжди - це біль за моєю ненародженою дитинкою!
Цього я собі ніколи не зможу пробачити, ніколи не зможу про це забути! Вже нічого не змінити! І моє життя буде цим болем назавжди!
Коли мені запропонували піти на реколекції, я думала, що мені це не потрібно, це вже перегорнута сторінка мого життя, навіщо ворушити минуле, яке і так про себе боляче нагадує! Та я ДУЖЕ помилялась! Бог мав свій план і я таки пішла на реколекції.
Ці три дні перевернули і змінили мій світогляд та душевний стан назавжди!
Спробую пояснити, що ж врешті відбулось, і як я це пережила.
Аборт - це така річ про яку ти не розповідаєш у деталях, мало кому або ж майже нікому не поясниш, що у тебе відбувається в душі. У моєму випадку про це знала тільки моя мама і мій чоловік, згодом і священик при сповіді. І ніколи ніхто питав: «Як тобі на душі?» А були періоди, коли так боляче, а все, що можеш з себе видавити - навіщо я це зробила, пробач, мені так боляче! І жоден чоловік, навіть найкращий, не може відчути ту біль... А ти це носиш в собі!
На реколекціях, я вперше детально розповіла всю свою історію, яку так довго носила в серці, про всі наслідки, біль, переживання. А скільки історій я почула і пропустила через себе! Зовсім незнайомі та чужі люди можуть бути настільки близькими. Тут ніхто не засуджує! А більше того - розуміє тебе, як ніхто інший! Не потрібно себе закривати, втоптувати, не потрібно здаватись сильною! Просто бути собою!
Виявляється це таке облегшення - просто з кимось поділитись і отримати розуміння та підтримку!
Не потрібно цей тягар носити в собі, він нікому не приносить радості та задоволення, ні тобі, ні близьким! Його можна позбутись і треба позбутись - тільки потрібно наважитись!
Я була наймолодшою учасницею. Тут були жінки зі зовсім свіжими ранами, були і такі, які носили тягар 30-40 років.
Не потрібно так довго чекати! Я така вдячна Богу, що привів мене сюди.
Друга важлива річ, яку мені тут допомогли зрозуміти - потрібно собі пробачити, адже сам Бог мені пробачив. Показали, що можна з цим болем жити і як з ним миритись!
Тут мені чітко пояснили всі фізіологічні та душевні відчуття, чому вони приходять і що з ними робити, як примиритись з собою і з Богом! Я отримала відповідь на питання: де моя ненароджена дитинка, яка її доля після аборту, що я зараз можу для неї зробити, як можу підтримувати зв‘язок з нею.
Дивовижно, як 3 дні, всього 3 дні, можуть звільнити тебе від тягаря багатьох років!
Відкритість, розуміння та безмежна доброта лекторів, отця просто вражає! Якщо можна зустріти Ісуса у людях, то це вони. Сам Господь діє через цих людей!
Всім рекомендую ці реколекції! Ви повернетесь звідти геть іншою людиною: вільною, відкритою, примиреною з Богом, з собою і з людьми!
ДЯКУЮ!
Учасниця