ЄС: Просування гендерної ідеології через фінансову допомогу країнам

Рада Європейського союзу та Європейський парламент у листопаді досягли політичної угоди щодо майбутнього довгострокового бюджету Євросоюзу на 2021-2027 роки. До нього додається пакет з відновлення економіки після короновірусної пандемії у розмірі 1,8 трильйонів євро.

 1,8 трлн євро: на боротьбу із ковід на гендерну індоктринацію

Об’єм загального бюджету у розмірі 1824,3 мілліардів євро був узгоджений лідерами ЄС ще у липні-серпні на спеціальному саміті у Брюсселі. Зазначається, що цей пакет допоможе країнам ЄС відновитися післе пандемії COVID-19.

Цікаво, що у ньому перераховуються позиції, узгоджені учасниками переговорів Ради ЄС і Європарламенту. До цих домовленостей входять: цільове посилення програм ЄС (HorizonEurope, EU4Health і Erasmus+) на 15 млрд євро; передбачається підвищення гнучкості, що дозволить ЄС реагувати на непередбачені потреби; активізація участі бюджетних органів у нагляді за доходами в рамках NextGenerationEU; дотримання принципу верховенства права; більш високі вимоги до збереження біорізноманіття та посилений моніторинг витрат, пов’язаних з біорізноманіттям, кліматом і гендерною проблематикою (gender-related spending).

Вищезгадана угода та пакет відновлення представлено державам-членам на схвалення у листопаді. «Це гарна угода. Це сильна угода. Та найголовніше – це правильна угода для Європи. Ця угода надає конкретний сигнал про те, що ЄС – це сила», — коментує Шарль Мишель, президент Європейської Ради.

Тобто документ передбачає виділення коштів державам-членам ЄС, які за словами лідерів ЄС, мають допомогти країнам відновитися після пандемії. Але розуміють при цьому не лише економічну допомогу, а й посилення контролю в країнах щодо впровадження гендерної тематики. І деякі держави не готові продавати свій суверенітет і терпіти, щоб фінансовими інструментами Брюссель запроваджував у них в країнах ворожі ідеї.

Деякі країни ЄС проти. Чому?

Дві країни ЄС заблокували прийняття бюджету 2021-2027, реалізація якого залежить від таких сумнівних умов. Угорщина і Польща скористалися правом накладання вето. Уряди цих країни незгодні із прив’язкою європейського фінансування до нового механізму поваги до верховенства права. Через те, що під «верховенством права» розуміється контроль ЄС за реалізацією гендерного компоненту у державах.

Міністр юстиції Польщі Збігнев Зьобро заявив: «Питання в тому, чи буде Польща піддана політичному та інституціоналізованому поневоленню. Оскільки це не верховенство закону, що є лише приводом, а насправді це інституційне, політичне поневолення, радикальне обмеження суверенітету».

Прем’єр Угорщини Віктор Орбан назвав пропозиції Європейського Союзу «ідеологічним шантажем», який практикував Радянський Союз. Він зазначив, що країна ветувала бюджетний пакет згідно з позицією стосовно мігрантів, яку Угорщина висловила під час саміту лідерів ЄС у липні 2020 року. Орбан заявив, що «ті, то захищає свої кордони та свої країни від міграції, Брюссель більше не вважає країнами, де діє верховенство права». А також додав, що пропозиція прив’язати виділення коштів до дотримання верховенства права означала би прив’язку фінансування до «підтримки міграції» і використовувалася би як інструмент тиску на незгодні країни.

Прем’єр-міністр Словенії Янез Янша підтримав Польщу та Угорщину, які наклали вето на бюджет ЄС. «Деякі політичні групи відкрито погрожують використовувати інструмент, помилково названий «верховенством права», щоб дисциплінувати окремі держави-члени ЄС більшістю голосів», — заявив Янша в листі президенту Європейської ради Шарлю Мішелю. Також Янша заявив в листі, що політичному органу недоречно виносити рішення в суперечках з приводу верховенства права.

«Верховенство права» означає, що суперечки вирішуються незалежним судом, а не політичною більшістю в будь-якій іншій організації. Нам потрібні інститути ЄС, які не братимуть участі у внутрішньополітичних конфліктах держав-членів«, — додав він.

Хоча Словенія не приєдналася в накладенні вето, Янша є близьким союзником прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана і підтримує його щодо обмеження міграційних процесів.

Ухвалення рішення ЄС потребує одностайного голосування усіх 27 членів. Виходячи з того, що Польща та Угорщина виступили із критичними зауваженнями щодо документу, бюджет та фонд економічного відновлення від коронавірусу не прийнято.

Брюссель шокований

Лідери Євросоюзу були впевнені, що досягли компромісу ще у липні. Процес роздачі «слонів» у вигляді понад трильйону євро планували почати з середини 2021 року. Проте не всі країни готові продати свій суверенітет та прийняти пропозицію впроваджувати ЛГБТ  та гендерну концепції. Польща та Угорщина, а також Словенія це підтвердили і рішуче виступили на шлях захисту своїх національних інтересів.

Брюссельським бюрократам це не сподобалося. І вони почали тиснути на Польщу та Угорщину. На офіційній сторінці Ради Євросоюзу зазначається:  «Націоналістичні уряди в Будапешті та Варшаві проти зв’язування грошей ЄС та поваги верховенства права, оскільки вони перебувають під офіційним процесом ЄС, який розслідує їх за підрив незалежності судів, засобів масової інформації та неурядових організацій».

Блокування бюджету ЄС з боку Варшави та Будапешту посіяли паніку серед ліберальних посадовців. Посол головуючої у ЄС Німеччини Міхаель Клаусс попередив: якщо бюджет та пакет допомоги не ухвалять найближчим часом, «ЄС зустрінеться із серйозною кризою».

Канцлер Австрії Себастьян Курц заявив, що є крайньою необхідністю пов’язати розподіл європейських фондів зі стандартами верховенства права в країнах-членах, особливо коли суми, що підлягають роздачі, настільки великі.

Під час прес-конференції в Брюсселі за підсумками віртуального саміту Євросоюзу, голова Європейської ради Шарль Мішель повідомив про лист, який направили йому Польща, Угорщина та Словенія. Він зазначив: «Урсула фон дер Ляєн (голова Єврокомісії), пані  Меркель (канцлер ФРН) і я отримали підписаний трьома країнами лист, в якому повідомлялося про їх заперечення проти досягнутого компромісу. Я вважаю, що треба докласти подвоєних зусиль, щоб спробувати знайти рішення», — сказав голова Європейської ради.

Під час виступу перед Європейським парламентом Урсула фон дер Ляєн заявила, що Польщі та Угорщині слід звернутися до Європейського суду із проханням оцінити зв’язок між доступом до грошей ЄС і дотриманням верховенства права  замість того, щоб блокувати бюджет ЄС на 2021-2027 роки.

Після її виступу Європарламент закликав не йти на жодні поступки і прийняти бюджет ЄС, попри вето Польщі та Угорщини. Керівники Європейського парламенту закликали Раду ЄС якомога швидше розпочати процес ратифікації семирічного бюджету і фонду допомоги економіці, які виявилися заблокованими через вето Польщі і Угорщини.

«Ми просимо Раду якнайшвидше ухвалити пакет і почати процес ратифікації. Керівництво Європейського парламенту глибоко шкодує про цю затримку і повторює, що досягнуті домовленості (як по MFF, так і щодо верховенства закону) є закритою угодою і жодним чином не можуть бути переглянуті. З нашого боку більше не буде ніяких поступок», — підкреслили керівники Європарламенту.

Таким чином у ЄС відбувається напруження через ідеологічний компонент. З одного боку – ліберальні уряди, які хочуть запровадити гендерний концепт в усі держави на європейському континенті, а з іншого – національні уряди, які впевнено стоять на сторожі власних національних інтересів та позиції на захист природних цінностей.

Слідкуємо за подальшим розвитком подій у Європі та вважаємо, що Україні у зовнішній політиці слід приймати рішення, виходячи виключно з національних інтересів. Як Польща та Угорщина, які є чудовим прикладом у цьому контексті.

Данило Монін, в.о. директора Інституту прикладних систем і технологій:

«Перспективи як ЄС, так і єврозони в економічному рості вкрай песимістичні. До 2030 року ВВП ЄС скоротиться в світовому масштабі з 21 до 16% ВВП. Україну чекає така ж економічна стагнація, якщо Україна буде копіювати економічну політику ЄС. Відносно Польщі та Угорщини, вважаю, що ці країни таким чином стимулюють свою економіку. Це відрізняє їх від інших країн ЄС, де бюрократія веде всіх по єдиному шаблону. Україні варто вести свою самостійну податкову та економічну політику, а не чекати вказівок від ЄС та МВФ».

Зіновій Свереда, доктор соціальної економіки, зауважує:

«Європарламент вважає, що вказівки ЄС мають виконуватися усіма членами ЄС, незважаючи на їхні несприйняння мешканцями даних країн. Це може привести до певного колапсу, тому що можна завжди використовувати амбіцію незадоволення людей, які швидко перестають бачити щоденний добробут. Антиреакцію на ініціативи європарламенту неможливо було уникнути, тому що бачення щодо рішень на постійні виклики та проблеми ЄС є різні».

Підготувала Елеонора Дібрівна для Руху «Всі разом!»