"Найгірше питання, яке існує, – незапитане. Коли ми закладали цю пропозицію (можливості легалізації пасивної евтаназії та асистованого самогубства - ред.) в Концепцію (саме в Концепцію, а не законопроєкт), навіть не очікували, що вона викличе резонанс. Такі інститути давно існують у багатьох країнах Європи. Це питання ставало розглядом в ЄСПЛ як право на гідну смерть. Якщо в українських і європейських суспільствах у багатьох людей є запит на розв'язання такого питання, ми не могли його оминути.
Тому заклали його, як потенційне, на розгляд та відкрито запропонували його обговорити спеціалістам, зокрема – медикам, психологам, психіатрам та іншим. Це питання й надалі обговорюватиметься максимально відкрито. А наше завдання – у випадку запровадження цього інституту – максимально убезпечити від зловживань", - сказав Стефанчук.
Доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії правових наук України Роман Майданик, у свою чергу, зазначив, що зі змістовної точки зору право на пасивну евтаназію тісно пов'язане із правом на людську гідність.
"Останнє є одним з основоположних прав людини та, по суті, базисом для нормального стабільного існування суспільства на демократичних засадах. У тих випадках, коли йдеться про невиліковні хвороби, які створюють для людини стан, коли хвороба суттєво порушує її гідність, значна кількість європейських країн ідуть шляхом легалізації пасивної евтаназії. Ми просто вкотре звертаємо увагу на це. Юридична заборона – це швидше блокування, але не вирішення проблеми: чи не порушується цим право на людську гідність? У юридичній площині на рівні правового регулювання ми повинні зрозуміти: настав чи не настав час саме в такий спосіб вирішувати це питання", - зазначив Майданик.
Академік додав, що в суспільстві завжди будуть різні погляди щодо допустимості евтаназії з релігійної і філософської точки зору.
"Але поки на правовому рівні ми не будемо через публічне обговорення зближувати погляд з цього питання – проблема існуватиме на рівні заборони. Бо кожен “закрився” у відмінностях релігійних чи етичних поглядів. Ми просто запрошуємо до обговорення на рівні права. Це найбільш системний підхід, щоб подивитися, чи є можливість зблизити погляди, які ґрунтуються на відмінностях в етиці чи моралі", - додав Майданик.
Про це в інтерв'ю Укрінформу розповів перший заступник Голови Верховної Ради, ініціатор рекодифікації цивільного законодавства Руслан Стефанчук.