Як говорити з дітьми про смерть близької людини?

Говорити про смерть доволі важко, особливо з дітьми. Бо вони чітко не усвідомлюють, що це таке. Втрата близької людини є дуже болючою.

Кажіть правду. Часто дорослі бояться говорити дитині про смерть близької людини: бояться реакції малечі, спалаху почуттів, викликаних болем. Проте, дитині необхідна правда, щоб усвідомити ситуацію, що склалася в її сім'ї. Через невідоме народжується страх. Дитина може подумати, що дорослий покинув її через те, що вона погана. Або ж навпаки: померла людина погана, бо покинула своїх близьких.

 Кажіть правду в доступній формі. Залежно від віку дитини, розповідайте про смерть близької людини. Малеча до 5 років не може чітко усвідомити, що таке смерть. А у віці 5-7 років діти не розуміють, що померлі більше не повертаються. Зверніться по допомогу до дитячих книг, до прикладу, "Як дідусь став привидом" Окесон Кім Фупса та Єви Еріксон. Також слід розповісти дитині про душу і що відбувається з нею після смерті. Варто казати і про традиції поховання близької людини, щоб дитина наперед була до цього готова.

Розповісти про смерть повинна близька людина, якій дитина довіряє. Не уникайте обов'язку поговорити з малечею, адже саме ваших пояснень і підтримки вона потребує. Кажіть щиро, висловлюючи свої почуття. Так само не бійтесь емоцій дитини: дозвольте їй висловити їх. Печаль, гнів, агресія дають змогу справитись із горем. Висловлювати почуття — це нормально.

Поясніть, що дитина не винна в смерті близької людини. Часто діти перекладають вину у смерті рідних на себе. Наприклад, тато пішов, бо я був поганий і т.д. В разі смерті від хвороби слід роз'яснити дитині, що не від усіх недуг помирають. Це робиться для того, аби дитина не боялася хворіти.

Не кажіть, що близька людина заснула навіки або пішла назавжди. Подібне може спровокувати у дитини страх засинати вночі, аби самому не померти. А також боязнь відпускати кудись рідних, щоб вони теж не покинули малечу назавжди.

Якщо дитина питає про померлого — розповідайте. Не блокуйте спогадів, не уникайте подібних діалогів. Дитина повинна знати, що ви готові розповісти при потребі про все, що її цікавить. Говорити про смерть близької людини допомагає змиритися з утратою, а також полегшить страждання. Спитайте в дитини, що б вона хотіла сказати померлому, якою б могла бути його відповідь. Розглядайте фото, дивіться відео.

Розповідайте про свої почуття. Не замикайтесь від дитини, говоріть про те, що відчуваєте. Але робіть це в міру, не травмуючи психіку маленької людини. Намагайтесь не плакати часто при дитині, не ігноруйте її, не закривайтесь в іншій кімнаті. Адже дитина може відчути себе на самоті з власним горем, нікому не потрібною в цю мить.

Запропонуйте дитині попрощатися з померлим. Це можна зробити у формі листа, малюнку чи змайструвати щось своїми руками. Таке прощання дозволить усвідомити смерть близької людини.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Невролог розповіла про небезпеку дитячого головного болю

Дозвольте дитині піти на похорони. Але тільки в тому разі, якщо дитина бажає і ви впевнені, що вона це витримає. Це дозволить краще зрозуміти, що близька людина і справді померла. Не забудьте наперед розповісти про сам ритуал поховання, аби дитина була до цього готова.

Як правильно говорити про це малечі — радить дитячий психолог, Анна Луньова, розповідає "Сегодня"J,hf,jnrf cj,cndtyyfz

Опрацювання особисте

Світлина: https://www.hli.org.pl/pl/newsy/6973-jak-rozmawiac-z-dziecmi-o-smierci-bliskiej-osoby.html