Deutsch (Deutschland) 
Українська (Україна) 
Русский (Россия) 
Polski (PL) 
English (United Kingdom) 
ЗМІ та особи, які борються з Костелами в Польщі, поширювали фейкові новини про те, що костельні установи не допомагали біженцям з України. Ці неправдиві звинувачення не підкріплені жодними доказами і висловлені мовою ненависті, презирства та глузування.
Приклади допомоги, яку Костел надає біженцям з України, можна було б примножувати й примножувати.
ЗМІ та особи, які борються з Костелами в Польщі, поширювали фейкові новини про те, що костельні установи не допомагали біженцям з України.
Ці неправдиві звинувачення не підкріплені жодними доказами і висловлені мовою ненависті, презирства та глузування.
По суті вони нічим не відрізняється від мови путінських пропагандистів. А тим часом допомога, яку Костел надає біженцям, величезна. Це включає десятки тисяч тонн подарунків, забезпечення притулком і їжею тисячам людей, а також оточуючих біженців постійною молитвою.
Нападають наосліп
Таких нападів багато, але лише деякі з них можна представити в цьому тексті, не викликаючи глибокої огиди. Тож давайте покажемо репрезентативне ставлення двох людей, які поводилися помірковано як такі, викладаючи свої думки.
У традиційних ЗМІ і соцмережах трапляються напади людей, які стверджують, що Польський Костел мало допомагає біженцям з України.
«Чому мовчать ієрархи та католицькі знаменитості, як +зачаровані... Де соціальна та політична чутливість Костелу, який втручається в питання інтиму, але мовчить у питаннях найвищої ваги», – пише у Facebook у своєму грубому вигляді. стилю, ліва активістка Магдалена Шрода (Magdalena Środa).
До цього разу в Twitter її євродепутат Яніна Охойська (Janina Ochojska) повторила: «Мені цікаво, чи прийняло якесь інше згромадження біженців. Є порожні семінари, будинки реколекцій. Чи збирається Костел архієпископа Станіслава Ґондецького (Stanisława Gądeckiego_ відкрити їх для біженців?» - написала вона в неділю вранці.
Але коли багато користувачів соціальних мереж представили їй вагомі докази великої допомоги, яку Костел надає біженцям, вона різко змінила свою думку. Вона написала: «Костел — дуже ангажується, і про нього варто говорити».
Карітас
Найбільшу, добре організовану, церковну допомогу надають українським біженцям «Карітас Польська», що діє як в країні, так і за кордоном – у співпраці з «Карітас України» (Caritas Polska)та «Карітас-СПЕС України» (Caritas-SPES).
У рамках закордонної діяльності він допомагає фінансово та через гуманітарні перевезення в Україну. У Польщі він надає біженцям матеріальну, продовольчу та житлову допомогу. Він також присутній у разі екстреної допомоги в пунктах прийому, наприклад, на прикордонних або залізничних станціях, роздаючи гарячі страви та чай, ковдри, воду та продукти - так звані Намети Надії з цілодобовою підтримкою біженців від волонтерів Карітасу.
Варто придивитися ближче до гігантської роботи трьох прикордонних єпархіальних Карітас: Перемишльського, Замостя-Любачівського та Люблінського. Саме в цих єпархіях найбільша початкова підтримка має місце для біженців з України, які потім направляються в подальші регіони Польщі. Przemyska Caritas координує щоденне постачання води, бутербродів, продуктів харчування, ліків, солодощів, засобів гігієни для дітей та матерів на приймальні в Медиці. Там вона також контролює анімаційні заходи, які проводять сестри монахині (michalitki i felicjanki) для дітей. Десятки тисяч біженців вже скористалися цими формами допомоги.
Завдяки відданості багатьох людей доброї волі, їх самовідданості та солідарності, лише Карітас Перемишльської Архієпархії наразі зумів доставити в Україну 37 вантажівок та 31 автобус з продуктами харчування, водою, сухим продуктом, засобами гігієни, ліками та ковдрами. З іншого боку, Карітас із Замостя та Любачова встановив Намети Надії, започатковані раніше на польсько-білоруському кордоні Caritas Polska, на чотирьох прикордонних переходах, розташованих на його території: у Зосині, Долгобичеві, Гребенному та Будоміжі *Zosinie, Dołhobyczowie, Hrebennem i Budomierzu). Намети Надії – це перше місце перепочинку, безпечний притулок для тих, хто приїжджає із зруйнованої війною України. Намети опалюються, там можна поїсти гарячу їжу, отримати гігієнічні засоби потрібні по догляду за дітьми.
Зараз Карітас Люблінської Архієпархії працює цілодобово. Допомога Україні реалізується двома шляхами. З одного боку, покриваються потреби біженців, які шукають притулку в Польщі, а з іншого – це підтримка тих, хто ще перебуває в Україні. Наразі допомога спрямована до Луцька, Ківерце, Рівне, Житомир та Львів. Туди потрапляють транспорти люблінського «Карітасу», які часто перевантажуються і використовуються меншими автомобілями, щоб дістатися до внутрішніх районів країни, щоб мінімалізувати ризик бути зупиненими російською армією. Наразі відправлено 21 вантажівку, кожна з яких завантажена допоміжним транспортом вагою 20 тонн. «Любельський Карітас» старається підтримувати зв’язок з польськими священиками, які працюють в українських парафіях, і за потреби та можливості посилати їм фінансову підтримку.
Також Карітас організовує збір коштів у парафіях для допомоги біженцям. Такий збір проводили в Попельну середу та неділю 27 лютого в костелах у Білостоцькій Архиєпархії. Під час нього зібрано аж 1,2 млн. злотих. «Ця сума – у гармонійній співпраці Карітас Польської та Карітас Архієпархії Білостока – буде повністю використана для допомоги тим, хто шукає притулку на нашій батьківщині. Ці кошти також будуть використані на закупівлю, особливо продуктів харчування та медичних товарів, які потім будуть доставлені мирним жителям, які залишаються в зоні бойових дій, і захисникам вільної України», – написав архієпископ Білостоцький архієпископ Юзеф Гуздек(Józef Guzdek) у листі, опублікованому на інтернетовому сайті Білостоцької Архієпархії.
Карітас Білостоцької Архієпархії приєднується до загальнонаціональної кампанії PACZKA FOR UKRAINE (ПАКУНОК ДЛЯ УКРАЇНИ). Разом з Єпархіальним Карітасом готується доставити в Україну 200 тис. посилок, серед яких, зокрема, продукти харчування, гігієна та косметика.
Білостоцький «Карітас» також приймав біженців до своїх домівок – Ми прийняли багато одиноких матерів з дітьми до наших центрів, присвячених матерям-одиначкам. Ми прийняли батьків з дітьми-інвалідами до нашого будинку в Супраслі (Supraślu). Ми також приймаємо українських дітей з дитячих будинків, - розповів PCh24.pl о. Єжи Сенчек (ks. Jerzy Sęczek), директор Карітасу Білостоцької Архієпархії.
Допомагають біженцям усі католицькі парафії Польщі. Парафії Краківської Архиєпархії також долучилися до допомоги Україні та її мешканцям. У пресвітеріях, паломницьких будинках, монастирях і будівлях, що належать парафії, перебуває кілька тисяч біженців. Архієпископ Марек Єдрашевський ( Marek Jędraszewski) також прийняв українців, які втікали від війни, у Палаці краківських архієпископів. Також долучилися парафії Гданської Архієпархії. Українські родини знайшли спокійний притулок у будівлі колишнього пресвітерію в Оруні (Orunі). Через парафію св. Бригіди в Гданську, вже пройшло багато сімей з України. (św. Brygidy w Gdańsku)
В Елькській Єпархії було відкрито три осередки: в Августові, Ельці та Оржиші (Augustowie, Ełku i Orzyszu), про які повідомлялося воєводі. Заклади можуть прийняти майже 150 осіб. 9 березня там перебували 92 біженці з України. Напливають нові люди, які також там просять житло.
В Елькській Єпархії було відкрито три осередки: в Августові, Ельці та Оржиші (Augustowie, Ełku i Orzyszu), про які повідомлялося воєводі. Заклади можуть прийняти майже 150 осіб. 9 березня там перебували 92 біженці з України. Напливають нові люди, які також там просять житло.
Допомагають клірики Гданської духовної семінарії в журналі Кризового центру місцевого Карітасу, зокрема при вивантаженні подарунків з Німеччини, які підуть нужденним. Серед інших присутні клерики Люблінської семінарії в Дорогуську. Вони допомагають у підготовці, розподілі та оформленні подарунків. Архієпископська вища духовна семінарія в Щецині прийняла біженців з Харкова. В основному це жінки та діти. Зрештою, підготовлено і надано у розпорядження Західно-Поморського воєводи 30 місць. У разі зростаючих потреб семінарія в екстреному режимі може зробити доступними інші місця.
У Сєдлецькій Єпархії на прохання єпископа для біженців надали реколекційний будинок у Седланово (Siedlanowie). Гнєзненська Єпархія виділяє місця для біженців у Гнєзненській духовній семінарії, в навчально-виховному центрі, розташованому поруч з нею, в Архієпархійському реколекційному домі в Росцинні (Rościnnie) та в будівлях санктуарію в Марковіцах (Markowicach). Будинок реколекцій у Ксенжомирі (Księżomierzy,) , що належить до Люблінського руху «Світло-життя», взяв під свій дах також біженців. У Забже (Zabrzu_), у Єпархіальному реколекційному домі, у домі Руху «Світло-Життя», у Молодіжному центрі в Люблінцу (Lublińcu), яким керують облати, у Тарновських Гурах, у Салезіанському центрі, двері відкриті для українців. Хоспіс Карітас Вармінської Архієпархії в Ольштині відкритий для маленьких пацієнтів з України.
Люди Костелів допомагають
Допомогу Україні, що охоплена військовою агресією з боку Росії, та біженцям, які прибули до Польщі, надають багато інших організацій та установ Католицької Церкви в Польщі: від парафій до різних громад, жіночих і чоловічих релігійних громад, релігійних семінарій, єпископських курій та університетів. , а тауож Лицарі Мальти та Лицарі Колумба .
Дах над головою та харчування біженцям з України забезпечують багато релігійних конгрегацій, в т.ч. ( Siostry Białe, Nazaretanki, Benedyktynki i Franciszkanki Misjonarki Maryi).
Допомогу надає медичний центр «Боніфратр» *Bonifraterskie Centrum Medyczne). Він допомагає біженцям з України, надаючи безкоштовну допомогу та медичну допомогу. Багато біженців знайшли притулок у Паулінів (Paulinów) на Ясній Гурі (Jasnej Górze.).
У Будинку Прочанина та на т. зв. залах (halach) вже мешкає понад 100 осіб. П'ятдесят дітей у віці від 5 місяців до 17 років. Отці-Пауліни та сестри-уршулянки, які провадять ці зали, роблять усе можливе, щоб забезпечити біженцям війни гідні умови, щоб пережити цей важкий час.
Приклади допомоги, яку Костел надає біженцям з України, можна було б примножувати й примножувати. Слова речника польського єпископату найкраще свідчать про великий масштаб цієї допомоги. – Мабуть, немає парафіяльного, релігійного будинку, семінарії чи реколекційного будинку, який би не відкривав двері для тих, хто приїжджає з України, – сказав священик Лешек Генсяк ( Leszek Gęsiak). Він також наголосив, що Костел допомагає, виходячи з вчення Христа, який сказав: «Коли ви подаєте милостиню, нехай ваша ліва рука не знає, що робить ваша права». – Допомога полягає не в тому, щоб вийти до ЗМІ і підрахувати, що ми зробили стільки сотень речей для біженців.
Правда й те, що з різних причин не всі дії можуть бути обговорені публічно, – підкреслив речник Польського Єпископату.
[Зa: Pch24z 18.03.22/zdj.Lina Trochez/Unsplash]
Опрацювання та переклад власний - Ніна Падун (Celinski)