Україна: МОН ВІДНОВЛЮЄ ДІЯЛЬНІСТЬ ЕКСПЕРТНОЇ КОМІСІЇ З ЕТИКИ ТА ПРЕДМЕТІВ МОРАЛЬНОГО СПРЯМУВАННЯ

Міністерство освіти і науки України відновлює діяльність експертної комісії з етики та предметів морального спрямування.

Відповідно до листа Інституту модернізації змісту освіти Міністерства освіти і науки України від 22.06.2022 № 22.1/10 – 810 “Про добір кандидатур до складу предметних (галузевих) експертних комісії та експертних груп”, у серпні поточного року має відновитися діяльність експертної комісії з етики та предметів морального спрямування.

Нагадаємо, що вказана комісія є надзвичайно важливою для забезпечення подальшого викладання курсів морального спрямування або курсів духовно-морально-спрямування (зокрема, курсів “Основи християнської етики” та інших подібних) у закладах загальної середньої освіти з етики та предметів духовно-морального спрямування була утворено згідно із наказом МОН України від 22.01.2021 серед інших предметних комісій. Доцільність утворення такої комісії було підтримано з боку Міністра освіти і науки  України С. Шкарлета. Вказана комісія достатньо ефективно діяла впродовж весни 2021 р. 

Проте, з невідомих причин, наказом МОН від 17 серпня 2021 р. № 912 вказану профільну експертну комісію було ліквідовано, а питання аналізу навчальної літератури та навчальних програм з предметів духовно-морального спрямування з метою визначення можливості надання їм грифу, передбаченого Порядком надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам, покладено на новостворену комісію з громадянської освіти, правознавства, етики та предметів морального спрямування.

Останні засідання цієї комісії засвідчили, що більшість у ній складають особи, які не лише не є фахівцями з етики та предметів морального спрямування, не володіють інформацією про наявний багаторічний досвід викладання таких курсів, відповідну наявну нормативну базу для такого викладання, його особливості, але й через свої ідеологічні погляди дозволяють собі заяви про те, що викладання курсів морального спрямування нібито суперечить Конституції України і прямо заявляють про свою спрямованість на те, щоб не допустити такого викладання.

На практиці це призвело до блокування питання надання грифу Міністерства навчальному посібнику для учнів 5 класу за модельною навчальною програмою “Духовність і мораль в житті людини і суспільства” (автори В. М. Жуковський, І. Л. Сіданіч та інші) та навчальній програмі для закладів загальної середньої освіти «Основи християнської етики. 5–6 класи» (автори: Жуковський В. М, Самолюк Г. С., Єрмак Г. В., Неумитий В. М., Лахман Н. М., Когут В. Й., Кириченко А. М.), попри те, що остання вже впродовж багатьох років успішно викладається у закладах загальної середньої освіти і неодноразово отримувала відповідний гриф Міністерства.

Вказане призводило як до унеможливлення реалізації батьками права на вибір ними викладання викладання для своїх дітей курсів морального спрямування, всупереч тому, що таке право надано їм  типовою освітньою програмою, затвердженою наказом Міністерства від 19 лютого 2021 р. № 235, так і до блокування реалізації положень Стратегії національно-патріотичного виховання, затвердженої Указом Президента України від 18 травня 2019 р. № 286, згідно  з якою впровадження навчальних дисциплін духовно-морального спрямування є основою формування особистості та підґрунтям для національно-патріотичного виховання, а також одним з основних напрямів досягнення мети Стратегії.

Зважаючи на ситуацію, що склалася, питання про необхідність невідкладного відновлення діяльності окремої комісії з етики та курсів морального спрямування порушувалося під час засідання Громадської ради з питань співпраці з церквами та релігійними організаціями при Міністерстві освіти і науки України 8 червня 2022 р., подальшої зустрічі керівництва Громадської ради з Міністром освіти і науки України С. Шкарлетом за результатами засідання Громадської ради, а також у зверненні Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій на адресу Міністра.

Відповідно до  вищевказаного листа Інституту модернізації змісту освіти, до складу експертних комісій, зокрема комісії з етики та предметів морального спрямування можуть входити наукові та науково-педагогічні працівники, викладачі закладів професійної (професійно-технічної) та післядипломної педагогічної освіти, вчителі та методисти, перекладознавці та перекладачі, психологи, фахівці в галузі інформаційних технологій, представники інститутів громадянського суспільства тощо.

Членами Комісії з проведення антидискримінаційної експертизи можуть бути лише фахівці, які пройшли відповідне навчання для проведення цієї експертизи.

До складу Комісій не можуть входити автори підручників (у тому числі електронних), гриф яким надано протягом останніх п’яти років, представники видавців (виробників, постачальників), близькі особи зазначених осіб, коло яких визначено законодавством, та особи, які мають конфлікт інтересів. 

Кандидати до складу Комісій повинні мати: відповідну фахову освіту, як правило, науковий ступінь та/або вчене звання (для наукових та науково-педагогічних працівників), досвід педагогічної, науково-педагогічної, наукової чи практичної діяльності не менше п’яти років у відповідній сфері, знати науково-методичні та психолого-педагогічні вимоги щодо викладання предметів та методики та технології навчання й виховання, володіти навичками проведення експертизи. 

Особи, які виявлять бажання бути членами Комісій, повинні до 01 серпня 2022 року зареєструватися, заповнивши анкету кандидата за покликанням https://forms.gle/1BzyxTiHoQGuE5gx7 та прикріпивши до неї такі документи: 

1) сканкопія письмової заяви (написаної власноручно або з використанням комп’ютерної техніки із проставленням власноручного підпису) про бажання особи бути членом Комісії та/або експертної групи (зразок розміщено за покликанням: https://cutt.ly/fKc94zW ); 

2) мотиваційний лист щодо бажання бути членом Комісії; 

3) письмова згода на обробку персональних даних (зразок розміщено за покликанням: https://cutt.ly/EKc3GBP ). 

Кандидат може також подати додаткові документи щодо професійної компетентності, досвіду роботи і ділової репутації (рекомендації, наукові публікації тощо).

Кандидатури до складу Комісій можуть бути рекомендовані науковими установами, закладами освіти, інститутами громадянського суспільства, організаціями роботодавців тощо.