Португалія — наступна країна, що легалізувала евтаназію

Статутне право не може спиратися на довільні припущення, воног повинно мати ясні моральні підстави. Тим часом же «разом із цією легалізацією виявляється порушеним основоположний етичний принцип, який переноситься на заборону цілеспрямованого завдавання смерті». Єпископів особливо непокоїть скасування клаузули, яка «гарантує належну рівновагу між захистом життя і вшануванням автономності пацієнта». Ухвалений закон легалізує смерть за вибором не тільки у разі термінальної хвороби, але також в інших ситуаціях. Єпископи висловлюють побоювання, що «самовизначена» смерть буде промована як розв’язання «для людей, що страждають на хвороби чи то у термінальній фазі, чи ні, або з причини серйозної неповносправності». Це не є правильним шляхом. Замість цього суспільство повинно інвестувати в паліативну опіку, яка включає «турботу про благополуччя і любов, повертає надію та гідно трактує людське життя аж до його природного завершення».   Пацієнти — баласт? Новим законом занепокоєні також католики-юристи і лікарі Вони скеровують звернення до президента Португалії, щоб не підписував цей закон. На думку Товариства католицьких юристів і Товариства португальських лікарів-католиків, ухвалена пропозиція порушує цивілізаційний принцип і виразно розширює показання для евтаназії. Вони оприлюднили заяву, в якій сказано, що новий закон розширює евтаназію також на випадки осіб, «які могли би ще жити довгі роки». Товариства побоюються, що Португалія стане країною, законодавство в якій буде одним із найбільш «вседозволених». Це небезпечно, аргументують лікарі та юристи, бо ж пацієнти можуть відчути, що «суспільство розглядає їх як баласт». У заяві католики-медики і юристи знову підкреслюють свій спротив легалізації самогубств і вказують, що заборона вбивати лежить в основі португальського правопорядку. Тому вони доводять, що евтаназія та асистоване самогубство не становлять медичних цінностей.   Фальшивий аргумент про право на рішення Інес Квадром, віцеголова Товариства католицьких юристів, засуджує новий закон найрізкішими словами, назваючи його трагічним непорозумінням. За словами Інес, очевидним є, що конституція містить право на життя. «Без життя нема свободи», — додає вона. Аргумент про свободу, який часто використовують при обстоюванні самовладного рішення про смерть, є фальшивим. Насправді то інші вирішують це замість конкретної людини. «Є група людей, які холодно й відсторонено затверджують чи авторизують висновок». Інес Квадрос сповідається, що португальський президент накладе вето на закон, як зробив це раніше.   Випхнути з «човна життя» Міжрелігійна робоча група з питань релігії та здоров’я видала заяву, стверджуючи, що португальський парламент «творить культуру відкинення, прориваючи вали, що захищають життя». До складу групи входять представники кількох віросповідань, зокрема, Португальський лютеранський союз, Португальська індуїстська спільнота, Ліссабонська ісламська спільнота і Католицька Церква. Загалом дев’ять віросповідних спільнот розглядають затвердження закону про самовизначення смерті як спробу запровадити «пропозицію смерті для пацієнтів із тяжкими стражданнями і вказування їм закінчення свого життя як виходу». Це не є відповідним шляхом. Замість цього «потребуємо співчутливих суспільств, здатних нікого не випихати з човна життя, але супроводжувати їх до кінця». На переконання представників релігійних груп, не можна дозволити вбивства, а тим більше чинити тиск на позбавлення когось життя. Як підкреслюють підписанти заяви, тільки «життя є джерелом закону». Відділити закон від цього джерела означає знищити цілу систему законодавства з погляду захисту індивідуальної свободи. Переклад CREDO за: Opoka
Джерело: CREDO: https://credo.pro/2022/12/335499