«Чи вдасться взяти її органи?» — запитала Кері Янг, почувши, що її донька розвивається неправильно.
Уявіть, що під час УЗД ви почуєте: ваша дитина проживе максимум кілька днів після народження…
Як би ви повелися? Більшість напевно впала би в розпач, смуток, злість і зосередилась би на цій трагедії.
Її серце битиметься, просто в іншому тілі
Може, однак, хтось із нас відреагував би так, як Кері Янг, і одразу подумав би про інших дітей, які можуть дістати шанс на життя завдяки органам її донечки. Як написав у себе на Фейсбуку Ройс, чоловік Кері, «буквально через 30 секунд після того, як лікар сказав, що наша дитина не матиме мозку, серед страшного плачу, Кері поглянула вгору і запитала: якщо дитина помре після 9 місяців вагітності, то чи ми зможемо пожертвувати її органи?»
Подружжя Янг, які вже мають дворічного сина, довідалося в грудні, що маленька дівчинка у лоні Кері страждає на анацефалію — її мозок і череп повністю не розвиваються. Дитина з такою вадою народжується мертвою або живе щонайбільше кілька днів. Небагато що для батьків гірше за такий діагноз.
Кері завжди стояла по стороні життя, тому — незалежно від усього — вона вирішила народити дитину і ясно дала зрозуміти, що не скористається з можливості завчасного втручання. Іронія долі — про свої погляди стосовно невиліковно хворих плодів вона розмовляла з друзями за кілька місяців до діагнозу своєї донечки.
«Ми всі погодилися, що ми pro-life стосовно кожного етапу життя. Мої слова звучали буквально так: Якби я опинилася в такій ситуації, то хотіла б, аби моя дитина жила і була здорова так довго, як це можливо. Якщо це означатиме виношування протягом 40 тижнів, я би це зробила. А з практичного погляду — органи! Я б раділа думці, що серце моєї дитини б’ється, навіть в іншому тілі!» Чи відчувала вона, як швидко ці слова збудуться у її житті?
Дівчинка-трудівниця
Через день після УЗД подружжя зустрілося з Lifeshare of Oklahoma — організацією, яка займається збором органів, — аби порозмовляти про можливість пожертвування органів донечки. Вони почули, що серцеві клапани, нирки, печінка і, можливо, підшлункова залоза дівчинки будуть достатньо розвиненими для пересадки. Янги вже знали, що частини тіла їхньої дитини безцінні, але все ще носили біль у серцях.
Лише коли вони зустрілися з пастором, до них дійшло, яким цінним буде коротке життя цієї дівчинки. Він їм сказав: «За свої 24 години життя ваша донька зможе врятувати 50 життів. Вона буде великою трудівницею».
Після цієї зустрічі Ройс і Кері утвердилися у своєму виборі — вони хочуть подарувати своїй дитині кожну секунду життя. «Ми продовжуємо вагітність, — заявила Кері. — Дівчинка житиме, навіть якщо недовго. Вона пожертвує все, що може, і зробить за своє життя на землі більше, ніж я будь-коли».
Подружжя Янгів — активні християни і мають глибоку віру, однак Кері пояснила, що їхній вибір випливав не з релігійних переконань. Попри різні сумніви, це було просто те, що в такій ситуації, на їхню думку, належало зробити. «Тут ідеться про життя. Кожен з нас його має. Кожний на нього заслуговує».
Янги вирішили надати своїй доньці ім’я Єва, яке єврейською означає «життя» або «та, що дає життя». Якимось чином Кері — знаючи, що дитина, яку вона народить, не виживе, — зуміла зосередитися на тому, що життя її доньки допоможе видужати іншим дітям. Хіба ж є щось більш безкорисливе, ніж прийняття втрати своєї дитини, що супроводжується піклуванням про інших, які завдяки її смерті зможуть отримати життя?
Ройс, який має талант до слова, надзвичайно зворушливо описав свою чудову дружину. «Вона неймовірна. Вона незвичайна. Постала з іншої тканини, що об’єднує в собі розум, красу, відвагу, гумор, характер і правоту у привабливу жінку. Якимось чудом це — моя дружина».
Переклад CREDO за: Елізабет Парді, Aleteia
CREDO