Deutsch (Deutschland) 
Українська (Україна) 
Русский (Россия) 
Polski (PL) 
English (United Kingdom) 
Згідно з останніми статистичними даними, жінки в Китаї вирішують мати лише одну дитину або взагалі відмовляються народжувати. У недавньому інтерв’ю, проведеному BBC, троє китаянок пояснили своє рішення відмовитися від материнства.
У 2022 році в Китаї на кожну жінку припадало 1,18 дитини, що суттєво нижче за показники попередніх років
Китай опинився в демографічній пастці: після кількох десятиліть державної політики, що жорстко обмежувала кількість дітей у сім'ї, населення країни почало скорочуватись - вперше за 60 років.
Одна з них, 30-річна жінка, на ім’я Глорія, головною причиною свого рішення назвала фінансові проблеми. Вона заявила, що вони з чоловіком не можуть дозволити собі витрачати 2400 доларів на місяць на дитину, не враховуючи інших щомісячних витрат.
Одна з них, 30-річна жінка, на ім’я Глорія, головною причиною свого рішення назвала фінансові проблеми. Вона заявила, що вони з чоловіком не можуть дозволити собі витрачати 2400 доларів на місяць на дитину, не враховуючи інших щомісячних витрат.
«Доведеться витрачати 3000 юанів (436 доларів) на щоденні витрати, як-от харчування. 2000 юанів (291 долар) на дитячий садок, 1000 юанів (145 доларів) на оплату неповного робочого дня няні, якщо її послуги знадобляться, і щонайменше 10 тис. юанів (1456 доларів) на навчання дитини», – пояснила вона.
Глорія працює вчителем початкових класів на неповний робочий день у південній китайській провінції Гуандун. Середня місячна зарплата в приватному секторі в цьому регіоні становить приблизно 6000 юанів (873 доларів).
Оскільки Глорія є єдиною дитиною у своїй сім’ї, що є наслідком китайської політики однієї дитини, вона хоче виплачувати іпотечні кредити та надавати фінансову підтримку своїм літнім батькам. У Китаї пенсії надаються не всім, тому, як правило, діти зобов’язані піклуватися про своїх літніх батьків.
Скорочення населення Китаю
Китай опинився в скрутному демографічному становищі внаслідок кількох десятиліть суворої державної політики, яка встановлювала обмеження на кількість дітей у сім’ї. У результаті населення країни вперше за 60 років почало скорочуватися.
Китай опинився в скрутному демографічному становищі внаслідок кількох десятиліть суворої державної політики, яка встановлювала обмеження на кількість дітей у сім’ї. У результаті населення країни вперше за 60 років почало скорочуватися.
У 2016 році Китайська Народна Республіка (КНР) зняла обмеження, які дозволяли сім’ям мати до двох дітей, а через п’ять років політику було додатково скориговано, щоб дозволити мати до трьох дітей. Не зважаючи на скасування цих обмежень, більшість жінок у Китаї все ще готові мати лише одну дитину або повністю відмовитися від материнства.
Недавнє дослідження Китайського центру населення і розвитку показало, що частка бездітних жінок у Китаї зросла з 6% у 2015 році до 10% у 2020 році. Дослідження також виявило, що навіть серед китаянок дітородного віку, які могли дозволити собі мати більше дітей, спостерігалося зниження бажання це робити.
У 2021 році середня бажана кількість дітей у цій групі знизилася до 1,64 порівняно з 1,76 у 2017 році. Хоча рівень народжуваності є таким же низьким в інших країнах Південно-Східної Азії, таких як Сінгапур, Японія та Південна Корея, більшість жінок у цих країнах висловлюють бажання мати двох дітей. Однак це не так у Китаї, де бажання мати багато дітей залишається низьким, попри скасування попередньої політики однієї дитини.
«У цьому сенсі Китай є винятком, тому що не лише фактична народжуваність невелика, а й бажана кількість дітей дуже низька», − каже доктор Шуан Чен, доцент кафедри міжнародної соціальної та державної політики Лондонської школи економіки та політичних наук.
Китайські політичні радники пропонують заходи для підвищення народжуваності
Зараз у Пекіні проходять традиційні з’їзди Народної політичної консультативної ради Китаю (НПКНК) і Загальнокитайських зборів народних представників (ЗЗНП). На цих зустрічах політичні радники представляють різні пропозиції, спрямовані на підвищення народжуваності в країні.
Зараз у Пекіні проходять традиційні з’їзди Народної політичної консультативної ради Китаю (НПКНК) і Загальнокитайських зборів народних представників (ЗЗНП). На цих зустрічах політичні радники представляють різні пропозиції, спрямовані на підвищення народжуваності в країні.
Ці ідеї включають надання допомоги незаміжнім жінкам, які бажають заморозити свої яйцеклітини для використання в майбутньому та скасування плати за навчання та надання безплатних підручників дітям від дитячого садка до університету.
На додаток до пропозицій, згаданих раніше, висунута інша ідея полягає в тому, щоб надати незаміжнім жінкам та їхнім дітям ті самі юридичні права, що й одруженим батькам і дітям, народженим у шлюбі. Цю зміну вже впроваджено в провінції Сичуань.
Попри те, що законодавство Китаю не забороняє незаміжнім жінкам народжувати, існує юридичний нюанс, згідно з яким матір’ю вважається лише «заміжня жінка». Однак згідно з новою політикою в провінції Сичуань будь-яка незаміжня жінка, яка бажає народити дитину, тепер може отримати медичну допомогу, записати дитину до школи та отримувати соціальні виплати.
Конкуренція з народження
Одним із головних факторів, що сприяють тому, що китайські жінки вирішують не ставати матерями, є непомірні витрати, пов’язані з вихованням дітей та освітою.
Одним із головних факторів, що сприяють тому, що китайські жінки вирішують не ставати матерями, є непомірні витрати, пов’язані з вихованням дітей та освітою.
У Китаї змагання за те, щоб здобути хорошу освіту для дитини, починаються майже відразу після народження. Батьки часто купують будинки поблизу авторитетних шкіл і записують своїх дітей на різноманітні позакласні заходи та гуртки, багато з яких мають значні витрати.
22-річна студентка університету, на ім’я Мія, яка народилася в невеликому містечку на півночі Китаю, заявила, що не хоче, щоб її дитина відразу стала жертвою жорстокої конкуренції.
Навчання Мії в Китаї в основному зводилося до підготовки до іспитів, і вона змогла отримати місце в престижному університеті в Пекіні після успішної здачі суворого національного вступного іспиту. Однак навіть після завершення навчання конкуренція зберігається, оскільки випускники китайських університетів змушені конкурувати з тими, хто мав ресурси для навчання за кордоном.
«Будь-яка додаткова освіта вимагає грошей, − каже Міа, яка сумнівається, що зможе заробляти достатньо, щоб її майбутні діти могли отримати такі можливості. − А якщо я не можу забезпечити своїй дитині добробут, навіщо тоді давати їй життя?»
«Баланс між життям та роботою»
Під час інтерв’ю з журналістами BBC жінки розповіли, що їм довелося зробити важкий вибір між народженням дітей і кар’єрою, що зрештою призвело до рішення не ставати матерями.
Під час інтерв’ю з журналістами BBC жінки розповіли, що їм довелося зробити важкий вибір між народженням дітей і кар’єрою, що зрештою призвело до рішення не ставати матерями.
Коли на співбесідах їх запитували про їхні плани щодо народження дітей у найближчому майбутньому, вони визнали, що ствердна відповідь, швидше за все, зменшить їхні шанси знайти роботу, не кажучи вже про підвищення в майбутньому.
«Баланс між життям та роботою − це фактор, на який звертають увагу китайські жінки у вищих навчальних закладах, коли розмірковують, чи готові вони до народження дитини», − сказала BBC Юнь Чжоу, доцент кафедри соціології в університеті Мічигану.
Вона пояснила, що для них робота є формою особистої реалізації, і що на ринку праці вже існує значна кількість гендерної дискримінації. Жінки часто змушені приймати складне рішення між кар’єрою та створенням сім’ї.
Негативна реакція за те, що вирішила залишитися бездітною
Мія, як і більшість її однолітків, звикла висловлювати свою думку в соцмережах. Одного разу вона опублікувала коротке відео, пояснюючи своє рішення залишитися бездітною, але була вражена потоком образливих коментарів.
Мія, як і більшість її однолітків, звикла висловлювати свою думку в соцмережах. Одного разу вона опублікувала коротке відео, пояснюючи своє рішення залишитися бездітною, але була вражена потоком образливих коментарів.
Одні звинувачували її в егоїзмі, а інші стверджували, що вона занадто молода, щоб приймати таке кардинальне рішення. Один коментатор відкинув її думку, сказавши, що вона надто недосвідчена і, ймовірно, матиме іншу думку, коли їй виповниться сорок, тоді як інший поставив 10 000 доларів на те, що вона зрештою пошкодує про своє рішення.
Деякі люди навіть звинуватили Мію в тому, що вона «іноземний агент», який заохочує жінок утримуватися від народження дітей.
Уряд Китаю у травні 2021 року послабив політику контролю над народжуваністю, дозволивши сім’ям мати до трьох дітей, після того, як дані останнього перепису населення показали, що кількість новонароджених у країні у 2020 році була найнижчою з 1961 року, лише 12 мільйонів народилося за цей рік.
Отже, деякі громадяни Китаю вважають, що жінки, які не хочуть мати дітей, підводять свою країну.
«Це мій особистий вибір. Я не кажу, що треба заборонити народжувати дітей. Я поважаю тих, хто цього хоче», − заперечує Міа.
Конфлікт з родиною
Участь у конфлікті з родиною може стати більшою проблемою, ніж критика в інтернеті. Юань Сюепін, якій 34 роки, ділиться, що для неї це був складний досвід.
Участь у конфлікті з родиною може стати більшою проблемою, ніж критика в інтернеті. Юань Сюепін, якій 34 роки, ділиться, що для неї це був складний досвід.
Вона виросла в сільській місцевості, де для жінок заведено виходити заміж і народити сина, щоб продовжувати сімейний рід.
З самого початку вона висловлювала своє небажання мати дітей. Попри те, що вона була однією з кращих учениць у школі, ні вона, ні її старша сестра не змогли здобути вищу освіту, тоді як їхні батьки фінансували навчання молодшого брата в університеті.
«Мої батьки завжди говорили: “Який сенс дівчині вчитися? Рано чи пізно ти вийдеш заміж і сидітимеш вдома, щоб виховувати дітей», − згадує Юань Сюепін.
Коли її тітка розлучилася і була змушена самостійно виховувати двох дітей, Юань остаточно розчарувалася у заміжжі.
Юань Сюепін втратила віру в шлюб після того, як стала свідком розлучення тітки, яка потім виховувала двох дітей одна. В результаті дівчина більше не вірить в інститут шлюбу. Вона переїхала до міста і тепер насолоджується своєю незалежністю, читає книжки, проводить час із друзями, почуваючись вільно.