Deutsch (Deutschland) 
Українська (Україна) 
Русский (Россия) 
Polski (PL) 
English (United Kingdom) 
Наприкинці жовтня Гавришко опублікувала на своїй сторінці Facebook ряд дописів, у яких сучасним українським захисникам дісталося уже не за симпатії до збройних формувань минулого, а всього лише за те, що вони не відповідають феміністичним ідеалам.
Зокрема, предметом її критики були військовослужбовці, які наголошували на тому, що війна – це чоловіча справа. В одному з дописів «гендерна дослідниця» пише, що «Вкотре почула тезу про те, що нібито сучасна нормативна мілітарна маскулінність змінюється. Відходить від засад гегемонної маскулінності (сила, домінування, культ насильства, сексизм і мізогінія тощо)», проте ця теза не відповідає дійсності, і це викликає у Гавришко жаль.
...
Нарешті, виглядає чимось закономірним і те, що Гавришко підтримує ліво-ліберальні політсили у країнах Європи. Коли стали відомими результати екзитполів парламентських виборів у Польщі, вона опублікувала допис, в якому висловила надію на поразку ПіС.
При цьому головним питанням, яке породжувало радісні очікування гендеристки, були перспективи легалізації у Польщі абортів.
....
Повномасштабна війна між Україною та Росією змусила багатьох носіїв ліво-ліберальних поглядів змінити свою публічну позицію.
Показовою виявилася ситуація з ветераном дивізії «Галичина» Ярославом Гунькою. Коли місяць тому на Заході спалахнула хвиля цькувань українського вояка, на його захист із патріотичних міркувань почали ставати навіть прихильники доволі лібералістичних ідей. Проте згадана ситуація також стала лакмусовим папірцем для виявлення патологічних випадків відданості ліво-ліберальній парадигмі.
Так, кампанію з очорнення українського формування, до якого належав пан Гунька, розгорнула «історикиня» і «гендерна дослідниця», яка зараз мешкає у США, Марта Гавришко. Точніше, Гавришко не обмежилася однією лише дивізією «Галичина», а вирішила укотре запротестувати проти глорифікації ОУН та УПА, а також висловила невдоволення тим, що сучасні українські воїни шанують героїв антирадянського спротиву часів Другої світової війни. Предметом її критики передусім стали бійці елітної 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ.
В центрі аргументації Гавришко лежить теза, що «героїзація Дивізії кидає виклик усталеній на Заході моделі пам’яті про Другу світову війну» – так, ніби українці зобов’язані оцінювати Другу світову не з власної точки зору, а з точки зору сучасних лібералістичних сил на Заході.
Цікаво поглянути, які позиції Гавришко займає стосовно інших питань.
В центрі аргументації Гавришко лежить теза, що «героїзація Дивізії кидає виклик усталеній на Заході моделі пам’яті про Другу світову війну» – так, ніби українці зобов’язані оцінювати Другу світову не з власної точки зору, а з точки зору сучасних лібералістичних сил на Заході.
Закономірно, що з такою концентрацією лівацьких переконань Гавришко зневажає християн і тішиться насмішкам над Церквою – таким як у випадку нещодавнього блюзнірства у львівському храмі св. Андрія.
Опрацювання власне