США: Дослідження щодо виховання дітей-католиків, щоб вони зберігали віру

Зараз у Сполучених Штатах лише близько 15% дітей, які виховуються в католицьких сім’ях, зберігають віру, коли виростають.

Тому було проведено професійне дослідження, щоб ближче розглянути цю проблему.

Дослідження було проведено Центром прикладних досліджень апостольства (CARA) Джорджтаунського університету у співпраці з Інститутом внутрішнього церковного життя Пейтона. пт Проект передачі віри в сім'ї

Дослідники використали наявні дані Загального соціального дослідження (GSS) – широко використовуваного та шанованого джерела – а також понад двадцять оригінальних півгодинних інтерв’ю з католиками та дорослими дітьми, які зберегли віру.

Доктор Грегорі Попчак, широко цитований католицький радник і співвиконавчий директор Інституту Пейтона, сказав, що загальний висновок дослідження полягає в тому, що діти, які ростуть у теплій і люблячій оселі, проводять час із сім’єю, граючи, молячись і служачи іншим. - мають більшу ймовірність залишитися католиками у дорослому віці.

У родинах, які зуміли зміцнити віру у своїх дітей, зрозуміли, що батьки завжди відкриті, щоб вислухати їх і поговорити про сумніви та боротьбу в просторі віри. Вони не відчували, що їм будуть читати лекції чи лаяти за те, що вони порушуватимуть складні особисті проблеми . – Якщо виникало запитання, на яке батьки не знали відповіді, вони шукали її разом, – зазначив доктор Попчак.

Підсумовуючи, д-р Попчак зазначає, що зусилля щодо формування віри в молодих людей, такі як католицькі школи, молодіжні групи та інші душпастирські служіння, – хоча вони дуже важливі – мають другорядне та допоміжне значення, але найважливішим є свідчення. і атмосфера життя сильної віри в родинах.

Він також зазначив, що Церква здавна вчить і наголошує, що роль батьків у зміцненні віри дітей є першочерговою і незамінною (Familiaris Consortio). Він також підкреслив, що часто чує скарги від батьків, що їхні діти відреклися віри, і хочуть знати, в чому причина.

Перш за все він запитав їх батьків, що вони роблять, щоб зберегти віру в їхній домівці. Багатьом батькам було дуже соромно казати, що вони лише дали своїм дітям численні можливості шукати своєї віри поза домом.

– Ми посилаємо дуже важливе повідомлення батькам, що євангелізація власних дітей – це насамперед їхнє завдання! – каже доктор Попчак.

– Це дослідження виявляє певну прогалину в євангелізації, яку проводить Церква. Ми вкладаємо весь свій час і ресурси в євангелізацію дорослих або в молодіжне служіння. І все це добре, але якщо діти не несуть із рідного дому живу віру, вони не мають правильної основи і з часом відходять. – Все, що робить Церква у сфері поширення віри, поза сім’єю, насправді має доповнювальне або лікувальне значення.

Дослідники наводять дані зі Сполучених Штатів, які показують, що протягом десятиліть кількість людей, які залишаються практикуючими католиками, незважаючи на католицьке виховання, постійно зменшується. У 1970-х роках в середньому 36% дітей зберігали католицьку віру після досягнення повноліття і щонеділі відвідували Святу Месу. Найбільший відсоток - 40% - спостерігався в 1977 році.

У 2010 році цей відсоток знизився лише до 15%. Сюди не входять люди, які самі прийняли католицизм у зрілому віці. Крім того, США відчувають велику імміграцію з католицьких країн Південної Америки, що допомагає підтримувати загальну чисельність католицького населення, незважаючи на зниження рівня віровідступництва. Дослідники виявили, що середній вік, у якому колишні католики вирішували залишити свою віру, становив 13 років.

Половина тих, хто відступив, залишається поза будь-якою релігією, а решта приймають нову релігійну приналежність.

Доктор Марк Грей, який брав участь у цитованому дослідженні, сказав, що мета не полягає в тому, щоб надати батькам «контрольний список» того, чому їхні діти можуть залишити свою віру.

Він підкреслив, що хоча кожна сім’я різна, дослідження показує позитивні закономірності, спільні для сімей, які досягають успіху в релігійному вихованні своїх дітей. Варто звернути на них увагу. Ці родини щонеділі разом відвідували Службу Божу. Багато дітей відвідували католицькі чи парафіяльні школи. Але найважливішим було те, що ці родини об’єдналися в молитві. Це була коротка молитва перед спільним обідом, перед сном і час від часу сімейна молитва, наприклад Розарій.

Іншим ключовим елементом було те, що вся родина проводила час разом, залучаючи інших до суспільства, наприклад, у благодійній діяльності. Деякі сім'ї приймали у своїх домівках іммігрантів, вагітних жінок або покинутих дітей. Вони разом займалися громадською роботою. Цікавим є спостереження щодо важливості організації сімейних обговорень сімейного бюджету, щоб спільно приймати рішення про те, наскільки вони спроможні та як вони можуть допомогти нужденним.

Ще одним важливим чинником згуртування родини було щоденне спільне вживання їжі. У цих сім’ях діти-католики з більшою ймовірністю зберегли свою віру в дорослому віці.

– 

Сімейна трапеза – це можливість побудувати спільність через спілкування, – прокоментував доктор Попчак. – Це можливість для родини створити простір для обдумування подій дня, спільного планування та обміну цінностями...

Демографічно дорослі практикуючі католики частіше мали одружених батьків.

Отримані дані також свідчать про те, що діти, які виросли з одним із батьків, які залишалися вдома (не працювали професійно), частіше сповідували свою віру в дорослому віці, а потім самі були переконані, що коли діти маленькі, один із батьків повинен залишити роботу, але насолоджуйтись ними вдома.

Доктор Попчак також підкреслив, що кожна родина, незалежно від свого становища, може «свідомо і несвідомо» передати віру наступному поколінню. Кожна сім’я різна, і не існує універсального підходу до передачі віри дітям.

–

​

Під час бесіди з батьками було зазначено, що найважливішим у релігійному вихованні дітей та молоді є усвідомлення присутності Живого Бога в родині та Церкві.

Поведінка батьків, для яких Бог важливий, що видно в їхній поведінці та рішеннях, найкраще показує молодим людям, що таке жива присутність Ісуса Христа, сповнена любові, в їхньому домі, в групі однолітків чи в Церкві, і перш за все в молитві і гідному прийнятті.таїнствах Примирення і Євхаристії. Решту у формуванні віри бере сам Бог, тому так важливо, щоб молода людина особисто пережила особистий контакт з Ним.

Теги: • віра молоді • релігійне виховання • втрата віри • віра в сім'ї • дослідження віри

Дивіться: Звернення катехитів-мирян у Польщі – ТУТ- TUTAJ

Джерело: CNA

Опрацювання власн

Перклад Ніна Падун