Між усіма благословеннями, що їх Бог рясно зливає на подружжя – діти займають перше місце.Сам Творець людського роду, забажавши у своїй доброті послужитися людьми, як своїми помічниками для поширення життя, навчив цього, коли у раю, засновуючи подружжя сказав нашим прабатькам, а через них усім наступним подружжям: – „Будьте плідні, множтеся та наповняйте землю”(Бут. 1.28).С
Августин дуже гарно виводить цю правду зі слів св.апостола Павла до Тимотея, кажучи: – „Апостол сам свідчить, що подружжя існує задля народження дітей: – „Бажаю – каже – щоб дівчата виходили заміж”. І ніби відповідаючи на питання „чому?”, одразу додає: – „Щоби народжувати дітей та бути матерями сімей”.
Материнство записане у жіночій природі. Оскільки, де б жінка не була, яке б небо не простягнулось над нею – низьке і хмурне, чи високе і ясне, які б вітри не овіювали її обличчя – повні снігу чи ароматів квітів, – вона сповнена світлим і прекрасним, і одночасно тривожним почуттям материнства.
Іноді воно поступово проростає у серці майбутньої матері, іноді воно виникає несподівано, але це почуття справжнє і природне, як схід сонця, як цвітіння, як життя і кохання.
Почуття, що окрилює матір особливе. У нім одночасно переплетені і радість і тривога, і самопожертва і самозабуття, і усвідомлення сповненого обов'язку: вона змогла подарувати світові нову Людину.
На превеликий жаль, не завжди подружжю дається таке щастя. Не кожне подружжя чує у своїй домівці сміх рідного немовляти. Минає час, і на зміну радісного очікування скорого народження дитини приходить тривога, починаються численні обстеження і лікування, що іноді затягуються на роки.