Батько - необхідний! Науково підтверджено

Присутній при дитині та ніжний батько має величезний вплив на розвиток дитини. Малюк почувається у безпеці, а в дорослому житті легше встановлює стосунки й дає раду почуттям. Немає ані найменшого сумніву, що материнська любов це фундамент життя кожної дитини. Зрештою, навіть у ХХІ столітті наша культура покладає на матір відповідальність (майже виключну, на жаль, але це інша тема) за дитину. Чи дитина б’ється з кимось, чи скандалить, чи погано навчається у школі — то все «мама винна», хіба ж не так чути звідусіль? А яку роль в цьому відіграє тато? Останні дослідження показують, що він дуже важливий у процесі формування особистості дитини. Ці дослідження показують, як саме розвивається і формуються різноманітні особові риси дитини аж до осягнення нею зрілості. Вчені з університету в Коннектикуті, США, доводять, що діти всього світу реагують однаковим чином на відкинення з боку своїх опікунів або тих людей, із ким їх єднає сильний емоційний зв’язок. Коли це відкинення походить від батька, воно залишає глибокі сліди.

 

За даними вчених, які проаналізували 36 досліджень стосовно понад 10 000 осіб, дітей і дорослих, відкинення з боку батька має потужний вплив насамперед тому, що воно більше поширене, ніж відкинення матерями. Також і з тієї причини, що постать батька асоціюється з престижем і владою, — для дитини це означає, що вона залишилася забутою або відштовхнутою кимось, кого всі вважають важливою особою. Коли мала дитина почувається відкинутою, в її мозку активізуються ті самі центри, що й тоді, коли вона дістає поранення, з тією відмінністю, що психічний біль може тривати роками, на відміну від фізичного, і приводити людину до почуття невпевненості, ворожості, створити в ній тенденцію до агресії. А ось найсумніший аспект цієї тяжкої ситуації: дослідження показали, що діти відчувають відкинення так, ніби це реальний фізичний біль.

 

Коли мала дитина почувається відкинутою, в її мозку активізуються ті ж самі області, як тоді, коли вона пораниться. Різниця тільки в тому, що психічний біль може тривати роками, призводячи до невпевненості, ворожості й агресивності. На кінець — добра відомість: присутній при дитині й турботливий батько має повністю протилежний вплив на розвиток особистості дитини: малюк почувається у безпеці, росте щасливим, а в дорослому житті легше укладає зв’язки та стосунки.

Джерело: CREDO: http://credo.pro/2017/04/180994