Народження і виховання дітей є основною ціллю кожної християнської подружньої пари. Батьки, що відмовляються від дітей, бо не хочуть мати клопотів, грішать та стягують на себе прокляття. Одні батьки з Італії визнали: «Ми не хотіли дітей, тому робили все щоби їх не було, але тепер сама природа нам відплачує». Тому кожна зачата дитина є подарунком від Господа, а не приватною власністю батьків чи держави з якою можна робити усе що заманеться.
Дитина це Божий дар. Вона є творінням одночасно Бога і самих батьків, бо від Бога отримала душу, а від батьків тіло. Посилаючи дитину, Бог промовляє до батьків так, як фараонова дочка промовляла до матері маленького Мойсея: «Візьми цього хлопчика і виховуй його для мене, і я заплачу тобі» (Вих. 2,9).
Добре виховання – це найбільший скарб, який батько та мати повинні залишити в спадок своїм дітям. Бог не буде їх питати чи вони залишили дітям маєтки і дали вищу освіту, а спитає чи дали їм добре виховання: чи навчили любити Бога і ближнього, шанувати Божий закон, ненавидіти гріх і вправлятися в чеснотах. Діти є такими, що в них засієш – до цього вони тягнуться. «Саме цей ніжний вік і потребує навчання Божої справи. В такий період швидко засвоюється, і як печатка на воску, карбується в душах дітей усе те, що вони чують. В цей час також формується і їхня схильність або до зла, або до доброчинності» (Св. Йоан Золотоустий).
Виховання дітей – це святий обов’язок батька і матері, а не держави. Школа помагає батькам і доповнює домашнє виховання, але ніколи не замінить його. Те саме слід сказати і про Церкву.
Дорогі батьки, ми пропонуємо вашим дітям наступні матеріали із циклу «Для дітей» на Дитячій сторінці